Головна Регіони Ситуація із колективним імунітетом проти інфекційних захворювань на Тернопільщині дуже...

Ситуація із колективним імунітетом проти інфекційних захворювань на Тернопільщині дуже складана

Кір, паротит, краснуха, кашлюк, дифтерія, правець, гепатит В, туберкульоз, поліомієліт та гемофільна інфекція дуже небезпечні інфекційні захворювання. Вони можуть викликати ускладнення, інвалідність, деякі — смерть. А масово поширюючись у суспільстві, стають причиною епідемій і пандемій. Щоб запобігти цьому проводять імунізацію населення, тобто роблять щеплення проти цих хвороб або вакцинацію. Вакцинація – найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує на введення імунобіологічного препарату, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує захист проти хвороби. Тому ці інфекції ще називають керованим, тобто такими, поширення яких можна керувати за допомогою імунізації суспільства. І для того, щоб інфекції не розвивалися в епідемії має бути вакциновано 95% дітей. Яка ситуація із колективним імунітетом зараз в Україні і чому важливо не відмовлятися від щеплень, обговорили у тернопільському прес-клубі під час перс-конференції «Вакцинація: краще запобігти, ніж захворіти».

«Ситуація із колективним імунітетом проти багатьох інфекційних захворювань в нас в області так, як і в Україні, дуже складана, – зазначив Володимир Паничев, заступник директора Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». – Коли кажу складна, то утримуюся від використання більш жорсткіших характеристик. Але, на превеликий жаль, нам таку негативну характеристику дають міжнародні організації, які зайняті питання охорони здоров’я, зокрема європейське бюро ВООЗ. Україна – остання країна в Європі за показниками щепленості населення і посідає одне з останніх місць в світі. Це відбулося не раптово за один рік, але, на жаль, така ситуація присутня. Ті прикрі випадки певних ускладнень зі здоров’ям і летальні випадки, які пов’язувалися буцімто з вакцинацією, на мою думку сталися тому, що тодішні функціонери Міністерства охорони здоров’я не хотіли говорити правду і обмежувалися тільки тим, що говорили, що ці прикрі випадки не пов’язані з вакцинацією, але не називали їх причини. Ми знаємо, що в одному випадку це було пов’язано з ненаданням медичної допомоги – прикрий факті і це не хотіли визнати. І це послужило поштовхом до того, що дуже широка антивакцинальна компанія проводилася. Та ідеї вакцинації вже декілька століть і не треба піддавати сумніву такий ефективний, доступний, економічно вигідний засіб, як щеплення від інфекційних хвороб.».

Світлана Никитюк, доцент кафедри педіатрії ТДМУ, педіатр, лікар-інфекціоніст інфекційно-діагностичного відділення дитячої обласної лікарні повідомила, що в Україні зараз щеплено тільки 45% дітей. А Тетяна Черняк, лікар-імунолог Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні підтвердила, що сьогодні надзвичайно важко працювати з батьками тому, що попередні роки антивакцинальної кампанії залишили слід у поглядах батьків. Попри те лікарі проводили і проводять роз’яснювальну роботу і поступово ситуація змінюється на краще.

«Ми бачимо, що наші праці не марні, – каже Тетяна Черняк. – Як не було важко, як не було складно, ми завжди говорили з батьками, пояснювали і розказували, що тільки щеплення зможуть захистити дитину. Наприклад, внаслідок травм може розвиватися правець, і ні одна мама чи хтось інший не забезпечить захист від цієї хвороби дитині, крім щеплення. Керовані інфекції нічим іншим не лікуються і не попереджуються, тільки вакцинацією. І ніхто не знає, в який момент дитині знадобиться захист, і такий момент може прийти тоді, коли це буде не так просто зробити, а життя дитини відлічується не завжди в годинах, а буває і в хвилинах. Ми батькам розповідаємо про безпечність вакцини, про виробників, про можливі реакції. Роз’яснюємо і говоримо, що вакцина, як і кожен з лікарських засобів викликає в дітей реакції. Ці несприятливі події можна пояснювати у такому ракурсі: лікарський засіб має свою дію, і якщо в місці введення вакцини з’явилася місцева реакція чи піднялася температура до 38 градусів це не означає, що в дитини катастрофічний стан. Звичайно, ви повинні про це повідомити лікаря, але ми завжди говоримо: вакцина повинна проявляти свою дію, щоб у батьків сумніву не було, що вакцина – це вода. І якщо організм дитини відреагував – це дуже добре тому, що ви впевнені, що у дитини виробляється імунна відповідь на інфекцію, і це основне заради чого проводиться щеплення. Звертайтеся до лікаря завчасно, а не в хвилини, коли ситуація досить непроста і нам вже не так просто врятувати життя дитини від тієї чи іншої керованої інфекції, яку ми могли попередити і про що неодноразового говорили.».

Щеплення від різних інфекційних захворювань проводять від народження і до 16 років, відповідно до календаря щеплень. А проти паротиту та правця мають вакцинуватися і дорослі кожні 10 років.

«Вакцинація щорічно рятує мільйони дитячих життів, – каже Марія Павельєва, завідувач відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», головний позаштатний спеціаліст-епідеміолог управління охорони здоров’я. – Це найбільш безпечний та економічно вигідний засіб зберегти здоров’я людини. Вакцинація починається з народження, але і доросле населення має вакцинуватися, згідно нового календаря, кожних десять років проти дифтерії і правця. Дорослі про це забувають і звертаються до лікувальних закладів тільки тоді, коли є травми і настає проблема, яку треба негайно вирішувати. І тоді це вже інша проблема, яким це чином проводити. Зазначу, що у 95 випадках зі 100 діти, які отримали вакцинацію, не хворіють при прямому контакті з інфекціями. Іноді батьки відмовляються від щеплень, а коли щось стається, або в садочку діти захворіли, тоді починають думати і раптово всі збігаються і кажуть, що треба вакцинуватися. Коли у нас достатня кількість вакцини чомусь батьки відмовляються від неї, а як тільки десь якісь перебої з вакцинацією, тоді всі раптово біжать і згадують, що треба було вакцинуватися. Раджу своєчасно звертатися у лікувальні заклади і своєчасно проводити щеплення так, як би мала отримати кожна дитина. Це призведе до того, що діти будуть захищені, зможуть спокійно йти в організовані колективи, тоді менший ризик, що вони можуть захворіти.»