Сьогодні 24 жовтня пішовз життя відомий тернополянин, канадський мільйонер,економіст, меценат Богдан Гаврилишин.
Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня[1] 1926 року у містечкуКоропець (тепер смт, Монастириський район, Тернопільська область, Україна, тоді Бучацький повіт, за польським адмінподілом — Тернопільське воєводство, Польська республіка). Його батько був сусідом Марка Каганця[2]). У 1930 році батько купив близько 10 га землі між м. Бучач і с. Жизномир, де збудував дім (зберігся донині).
Вчився три роки в початковій школі в с. Жизномирі.[3] Потім — уБучацькій польськомовній гімназії,[4] (у 1936/37 навчальному році закінчив VIIa клас[5] у 1937/38 навчальному році закінчив VIIIa клас[6][7]), яку після приходу більшовиків перетворили на середню школу.[8] З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії,[9] а в навчальному році 1943/44 — у Дрогобицькій гімназії.[10]
Під час ІІ Світової війни у 1944 року його забирають доНімеччини. Після 1945 р. перебуває у таборі для переміщених осіб, 1947 р. виїжджає до Канади: працював лісорубом, організовував вечірні класи для українців, діяв у профспілках.
1952 р. здобув ступінь бакалавра, 1954 р. магістра спеціальності «Інженер-механік» в Університеті Торонто. У 1954—1960 рр. обіймав посади з дослідництва, інженерної справи, менеджменту в Канаді. З 1960 р. — мешканець Швайцарії. 1976 р. здобув ступінь Ph. D. з економіки у Женевському Університеті.
З 1988 року працював на громадських засадах в Україні. Від здобуття Україною незалежності є радником кількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради.
Майже тридцять років Б. Д. Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева. Очолював посади Директора з навчання (1960—1968 рр.), директора Інституту (1968—1986 рр.), почесного науковця (1986—1989 рр.). У Женеві він викладав такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами та ін.
1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту (Київ). У 1996—1997 роках — директор Міжнародної академії довкілля (Женева).
Проводив семінари, головував на конференціях, читав лекції в університетах для груп фахівців та на міжнародних конференціях у більш, ніж 70 країнах.
Член Пласту — Національної скаутської організації України від 1940 р., належить до куреня Лісові Чорти від 1946 р. У 2006—2008 рр. — голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту.
У 2010 р. заснував Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка критичної маси молодих українців, які на власному досвіді вивчили як функціонують найкращі країни Європи, та зможуть утворити критичну масу людей, яка трансформує Україну.
Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».[11][12]
Громадянин Канади. Одружений, дружина — Лені Гаврилишина[13]. Має двох дочок (Тіна[14] та Туся[15]) та сина (Лесь[16]).
