В умовах, коли дороги іншої не треба, поки зорить чумацький шлях, для активного туриста на Тернопіллі шлях водний — хороша альтернатива шляху побитому, років сорок не ремонтованому.
На поверхні води немає ям, цього року річки повноводні, без мілин, пише Чортків Сіті
Від Чорткова до Касперівець цілком реально «досапати» каяком за цілий день — всього близько 70 км.
Каяк (запозичене ескімоське слово) — «одномісна байдарка» (переважно з пластику), використовується головне для сплавів по гірських річках, але можна підтримувати (здобувати) форму і на Сереті.
Пластиковий човен не розріжеш битим склом скло чи гострим камінням, як от надувного. Але є той недолік, що треба транспорт для перевезення, а купляти до каяка ще й машину (з верхнім багажником) і водія — дорого. Хороша альтернатива — сапа, дошка з довгою штурпалкою, нею колупати воду (SUP Stand Up Paddling).
Найзнаменитіший прийом на каяку — «ескімоський переворот», коли каякер спочатку занурюється догори цапки у воду, а потім морально-вольовими+ спеціальний рух тазу воскресає у попереднє положення.
Але на Сереті ліпше так не бавитися. Ми завжди кажемо «йдемо», «сплавляємося», на крайняк «плинемо» — і ні в якому разі не «пливемо», бо «плаває гівно по річці». На Сереті ми «йдемо», а не «пливемо», щоб відрізнятися від того субстракту, по якому доводиться гребти.
Як стверджує and still міністр екології та природних ресурсів Остап-Семерак-як-ущипне-буде-знак:
«Уявляєте об’єм 25-метрового плавального басейну на п’ять доріжок? Це — 500 метрів кубічних води. Сьогодні лише Чортків скидає щодня в річку Дністер вісім таких басейнів нечистот. І далі це все тече аж у Чорне море».
Поки чортківські водоочисні не збудовані — Серет позбавлений рекреаційної цінності для водного туризму, для сплаву річка цікава суто як «бігова доріжка» на витривалість. Чим нижче по течії від Чорткова, тим чистіша вода, тим активніше люди пускають на неї гусей, ловлять рибу, перуть шмаття, вмивають машини та ін.
Найцікавіше на Сереті — острови (яких є до десятка), вузькі протоки між очеретами. Є правило, що в сліпу протоку (якщо на вході протока не проглядається до кінця) заходити не можна, бо можеш в’їхати в повалене дерево, дроти, інші неприємності — але маневреним каяком, коли відповідаєш тільки сам за себе і дуже хочеться, то можна.
Ось із цих самих очеретів вилітає мама-качка, заманює подалі від свого гнізда, б’є по воді «поламаним» крилом. Суто із поваги до її акторської майстерності мусиш наздоганяти. Метрів за сто качка несподівано «видужує», бачиш зловтіху в пташиних очах — але хай, не хочеш розчаровувати пташку.
У масі своїй навколоводні птахи не сприймають каяк як загрозу, дають наблизитися до себе максимально близько, навіть на 3-4 метри. Бузьки, сірі і білі чаплі (білі правильно називаються «чепурами»), нижчезгадані качки; з красивих — рибалочки та вивільги.
Високо в небі кружляють хижі птахи. У якійсь мірі сплав — пересувний річкою майданчик для birdwatching (популярне в Європі підглядання за особистим життям птахів, у тій же Британії товариство любителів налічує більше мільйона учасників).
У риболовів на Сереті є повір’я, що якщо «проплив» човен з туристом — клювати не буде ще як мінімум години півтори. Тому біля поплавків прийнято витягувати весло з води, йти на тихому ході, демонструючи тим, що не хочеш їх скривдити їхні надії.
Іноді, зовсім близько до каяка, під водою видно сліди невидимої боротьби, мальок, кидається якась інша риба — перед Мишковим «на свічку» вистрибнув короп, кілограми на півтори.
Років 10 тому у світ видався путівник Олени Крушинської «2 (два) береги Збруча», недавно — «Дністер. Туристичний путівник».
Чекаємо, поки авторка добереться до берегів річки Серет. Бо спроба описати всі варті уваги мандрівника місця між Чортковом і Городком, де впадінням в Дністер на 243 кілометрі закінчується річка Серет, ризикувала б вийти з берегів «туристичного блогу».