Останнім часом у Тернополі точаться дискусії щодо Генерального плану міста. Ситуація та законодавство вимагає внесення змін до Генплану, щоб забезпечити подальший розвиток міста. У цьому питанні об’єдналися виконавча влада міста, фракції Тернопільської міської ради та провідні громадські організації міста. Однак, окремі політичні та заїжджі фінансово-олігархічні клани розпочали публічну кампанію щодо дискредитації як самого Генплану нашого міста, так і «брудну» кампанію щодо запропонованих до нього змін, проводячи різноманітні «перфоменси» з червоними стрічками під стінами міської ради.
Чому треба вносити зміни до Генплану?
Оскільки попередній Генеральний план міста був затверджений ще шість років тому, то, на думку архітекторів та експертів, на сьогодні він не враховує усіх перспектив розвитку міста. Наприклад, збільшення кількості населення та площі Тернополя, а також те, що для міста була виготовлена детальніша топографічна зйомка. Також законодавство України чітко визначає, що вносити зміни до Генерального плану міста можна не частіше, ніж один раз у п’ять років. Зважаючи на нове законодавство та нові можливості розробки проектної документації, вже на кінець 2014 року Генеральний план Тернополя не відповідав вимогам часу. Саме тому стала актуальною потреба у затвердженні нового Генерального плану міста і на початку 2015 року.
Генплан Тернополя – найбільш відкритий та публічний документ у мерії
Основна «критична стріла», яку використовують опоненти ухвалення змін до Генерального плану Тернополя – його нібито закритість від громадськості. З вимогою його відкриття для громадськості навіть проводять акції. Насправді ситуація кардинально протилежна.
Генеральний план Тернополя був затверджений у 2010 році, проте він був із грифом «Для службового користування». Такий гриф присвоїв стратегічному документу Тернополя розробник – інститут проектування міст «Діпромісто». Однак, через три роки, у 2013 році, міський голова Тернополя Сергій Надал зробив важливий крок до прозорості у цьому питанні і дав доручення фахівцям міської ради публічно презентувати Генеральний план Тернополя та оприлюднити його на офіційному сайті міської ради Тернополя. З того часу до Генерального плану міста Тернополя усі бажаючі мають вільний цілодобовий доступ.
У змінах до Генплану враховані пропозиції опозиційних депутатів
Публічність та доступність Генплану для доступу громадських активістів та простих тернополян свідчить й процедура за якою у документ вносяться зміни.
Проект змін до Генерального плану доступний для ознайомлення громадськості з вересня 2015 року. Були проведені всі необхідні громадські слухання, повідомлення про початок яких було завчасно розміщено на сайті міської ради та у ЗМІ. З того часу усі тернополяни, депутати та архітектори мають можливість ознайомитися із проектом та надати власні пропозиції та зауваження щодо запропонованого варіанту Генерального плану Тернополя.
Усі пропозиції збиралися управлінням архітектури, містобудуванням та кадастру та передані розробникам у Київ – Державному науково-дослідному інституту проектування міст «Діпромісто», де експерти оцінювали та враховували у документі. Усі спірні питання, які були на той момент, проектанти обговорили під час засідання робочої групи, у яку входили архітектори, будівельники, представники міської ради (в тому числі й опозиція) та громадські активісти.
Треба зазначити, що у проект зміни Генплану були враховані та погоджені пропозиції депутатів Тернопільської міської ради, в тому числі й тих, які неодноразово декларували свою опозиційність – зокрема депутатів від Самопомочі. Це підтверджують протоколи засідання погоджувальної ради щодо розгляду пропозицій громадськості до містобудівних документацій “Внесення змін до генплану” та “Коригування плану зонування території міста”.
Дискредитація Генплану Тернополя – спосіб «економічного заробітчанства» політиків
Однак, хтось все таки намагається роздмухати «бурю в склянці води» й не допустити ухваленню життєво необхідних для міста змін до Генплану. Структури з центральними офісами у Хмельницькому, Києві та Харкові проспонсорували «війну» проти Генплану Тернополя з однією метою: домогтися його визнання незаконним, що дозволить обійти всі обмеження. Серед облич, які представляють т.з. «обурених тернополян» можемо побачити як «заїжджих» народних депутатів, які неодноразово змінювали політичну партію так і місцевих земельних бізнесменів, інтереси яких «не врахували» у змінах до Генплану міста. Саме вони погодилися виконати економічне замовлення окремих нетернопільських фінансово-олігархічних кланів, які прагнули розпочати активну забудову Тернополя, однак були зупинені обмеженнями та правилами, які зафіксовані у Генеральному плані міста.
Олеся Осадча
