«Куди поїхати на вихідні? Де провести відпустку?» — в час пандемії і втоми карантином ці питання зачіпають за живе. Коронавірус, попри всі його негативні наслідки, сприяв розвитку внутрішнього туризму. Кордони більшості іноземних країн закриті для українських туристів, а ті, що відкриті, — мають карантинні вимоги щодо перетину
Власне, тому українці цього літа відкривають для себе місцеві туристичні маршрути. Карпати і узбережжя Чорного моря переповнені відпочивальниками, людно біля замків та інших архітектурних споруд. Неабиякої популярності набуває зелений туризм. Власники садиб на Тернопільщині зізнаються, що цьогоріч справді небачений попит на відпочинок у них. Уже до осені розписане бронювання.
Журналісти «НОВОЇ…» поспілкувалися з кількома власниками садиб у нашій області. Що там пропонують туристам? Які ціни на проживання?
Сімейний відпочинок в урочищі Карахова
Олег та Ірина Юськіви мають садибу в урочищі Карахова, що на території села Куряни на Бережанщині. Три роки тому вони започаткували сімейну справу на обійсті своєї бабусі. Перед тим подружжя майже 20 років трудилося в Італії. Зароблені за кордоном кошти вклали в розбудову садиби. До заробітків Ірина працювала вчителем фізкультури, Олег — водієм.
— В урочищі мальовнича природа, тому садиба постала сама собою. Спершу до нас приїжджали друзі, потім друзі друзів, — пригадує господар садиби в Курянах. — Приємно, що ми відкрили відпочинковий комплекс для людей. У нас є кімнати для проживання, тераса з ноткою автентичності, басейн, сауна, чани, дитячий і спортивний майданчики. Проводимо екскурсії, у лісі можна назбирати грибів. Дружина готує українські національні страви. Якщо люди хочуть самі організувати харчування, то у нас є кухня, їдальня.
Зелений туризм — перспективна справа, мешканці краю все більше цікавляться таким відпочинком. Не потрібно довго планувати мандрівку, достатньо сісти в авто і за якихось пів години вони вже в нас. Комфортабельний відпочинок у готелях коштує дорого, у нас доступні ціни і домашня атмосфера. Кімната на двох у нас вартує 800 гривень за добу, сімейний номер на чотирьох — 1200 гривень. Це виправдані ціни, адже ми вклали чималий ресурс, тепер із дружиною щоденно доглядаємо за садибою. У нас затишні чисті кімнати, доглянута територія, багато квітів. Люди телефонують, бронюють. Оскільки цього року не всі можуть відвідати закордонні курорти, то шукають затишні місця в Україні. Ми живемо на межі трьох областей, тож до нас приїжджають не тільки мешканці Тернопільщини, а й Львівщини, Івано-Франківщини. Гостювали у нас туристи з Італії, Польщі. Радію, що звів садибу і взявся за зелений туризм, адже маю працю вдома, біля рідних, не треба поневірятися по чужих країнах.
«Хуторок В’юн» — за 20 кілометрів від Тернополя
Садиба «Хуторок В’юн», що біля села Озерна на Зборівщині, оповита «рибною» історією. Господарі облюбували опустілий хутір із мальовничою природою і звели там будинок, викопали ставки. Запрошують до себе друзів, знайомих — всі в захопленні.
— Наша садиба розташована на хуторі між Озерною та Покропивною. Якщо їхати з Тернополя, від McDonald’s до нас — 20 кілометрів, — розповідає власник Юрій Василинюк. — Це родинна садиба, ми зводили її для себе, але вона стала маленьким затишним куточком відпочинку для любителів природи, води і свіжого повітря. Я багато років жив у Європі, Росії, США. Мав за кордоном свій бізнес, але повернувся на рідну землю. За освітою я інженер, займався будівництвом, дизайном. Приклав руки і погляд для облаштування і своєї садиби. Мої діти наразі не хочуть повертатися з-за кордону, тому я вирішив запрошувати гостей. Нехай люди приїжджають, відпочивають, наповнюються енергією природи, знаходять спокій.
Назва «Хуторок В’юн» символічна, адже біля нас протікає потічок, у якому колись було багато в’юнів. На жаль, через посуху останніх років він змілів. Ми робили невеличкі дамби, щоб підняти рівень води, але все марно. Така ситуація з посухою в усій Європі, відбувається зміна клімату. Неподалік нашого хутора є ще кілька хуторів — райська територія.
Біля нашої садиби є чотири ставки для купання з чистою джерельною водою, водойма для риболовлі. Маємо три лазні на дровах, альтанки. Облаштували неподалік нашого обійстя безкоштовний волейбольний майданчик, куди можуть приїжджати грати всі охочі. У нас можуть заночувати невеликі компанії, сім’ї. Ми цього року не особливо рекламуємо садибу, бо коронавірус. Але друзі приїжджають, територія велика — не перетинаються. На Тернопільщині треба розвивати зелений туризм, щоб у людей була можливість якісно відпочити, не долаючи тисячі кілометрів. До нас можна приїхати на вихідні і відновити сили. В Європі багато колоритних садиб, в Америці фермери облаштовують місця відпочинку на своїх господарствах, проводять фестивалі, запрошують музикантів, виставляють свою продукцію.
«Котовель»: заробили в Данії, вклали на Бережанщині
Андрій Кіт з дружиною Іриною та двома дітьми Владиславом і Веронікою кілька років мешкають у Данії. Родом вони з Бережанщини. Щороку влітку приїжджають в Україну. Три роки тому подружжя почало зводити садибу в Лісниках, що неподалік Бережан. Нині приймають там відпочивальників.
— У Данії я працюю у фермерському господарстві, де все вміло організовано, гарно облаштовано. Це надихнуло мене розпочати свою справу вдома, — розповідає Андрій. — У садибу в Лісниках ми вклали душу. А ще — своє прізвище (сміється, — авт.). «Котовель» — від нашого прізвища Кіт!
Дерев’яні будинки зі зрубу, басейн просто неба, ополонка всередині приміщення, сауна-кам’янка на дровах, чан на десять осіб, в якому запарюємо трави, альтанка, дитячий майданчик з батутом, дерев’яна гойдалка. Садиба розташована на пагорбі — довкола відкривається неповторний краєвид. У вікна дихає ліс — ніби у Карпатах! Багато дерев’яного декору я привіз для оселі з Данії, чимало оригінальних виробів ми замовили в українських майстрів. У двох дерев’яних будинках можемо прийняти на ночівлю десять осіб. Ціна за добу за два будинки — 2600 гривень
Приїжджають до нас сім’ї, компанії, справляють дні народження, дівич-вечори. Зупинялися у нас люди з усієї Західної України, а також з-за кордону — з Італії, Чехії. Приймаємо одну родину або одну компанію, щоб не заважали одні одним. Чим більше буде таких садиб на Тернопільщині, тим краще, адже це якісний відпочинок, розвиток зеленого туризму і краю.
Зелена садиба Світликів на березі Дністра
Бучацькі підприємці Олег і Тетяна Світлики приймають туристів у своїй садибі в селі Губин, що на березі Дністра. Хто любить насичену природу, повноводні ріки, милуватись заходом сонця біля води, знайомитись з історією краю — поблизу села виявлено археологічні пам’ятки, колоритом місцевих мешканців, то відпочинок у Губині для них.
— Розбудовуємо садибу вже третій рік, прислухаємось до побажань клієнтів, — каже господар. — Колись ми купили тут старий будинок, переобладнали його, осучаснили, провели комунікації. Спершу використовували як дачу для себе, потім до нас почали проситися на відпочинок знайомі. Так постала зелена садиба!
Зареєстрували її, платимо податок. Садиба приносить додатковий заробіток. Основний наш сімейний бізнес — кафе у Бучачі. Навпроти нашої садиби на березі Дністра колись були нетрі, ми все розчистили, зробили дерев’яну кладку до самої води. Гості мають можливість купатися в річці. На подвір’ї встановили великий басейн. У нас все облаштовано для повноцінного проживання сім’ї чи компанії до 12 осіб. Якщо у нас поселяються відпочивальники, то пів села може заробити. Ближчі сусіди чекають на гостей садиби більше, ніж ми (сміється, — авт.). Хтось принесе їм молоко і сметану, хтось — городину, фрукти, хтось — м’ясо. Місцеві мешканці можуть провести екскурсію навколишньою територією. Були у нас гості з Києва, Чернігова, Кропивницького, Чернівців, Івано-Франківська, Львова, ну і, звісно, з нашої області. Вартість проживання сім’ї чи компанії в садибі — 1000 гривень за добу. Люди, які приїжджають до нас, категорично проти готелів, оскільки хочуть відпочивати на лоні природи.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
