Лікар з містечка Копичинці Гусятинського району Тернопільщини Володимир Севастьянов, без сумніву, заслужена людина – нагороджений орденом «За мужність», знаком «Гвардія Революції», медалями «За гідність та патріотизм», «За відродження України», пам’ятним знаком «Видатному медику Помаранчевої революції». А нещодавно, на урочистій церемонії у Тернопільському державному медичному університеті, йому вручили ще одну поважну відзнаку – орден «За спасіння життя» імені академіка Леоніда Ковальчука.
Він не міг жити буденно-спокійно, коли, відстоюючи демократію і Україну, десь потерпали від поранень і гинули люди. Пройшов буремні події Помаранчевої і, у перші ж дні, тільки-но гримнула революція Гідності, відразу ж виїхав до Києва і взявся до лікарської справи.
Володимир Севастьянов став одним із організаторів медичної служби Майдану. Брав активну участь в облаштуванні і налагодженні безперебійної роботи військового шпиталю на вулиці Прорізній у столиці. «Беркут» стріляв, а Севастьянов і його побратими – лікарі та санінструктори – виносили поранених з-під вогню і рятували їм життя. Бачив смерть, сам неодноразово знаходився від неї за кілька кроків, але не злякався і не відступив…
А коли сепаратисти і російські бойовики почали заливати кров’ю Схід України – Володимир був уже там. У зоні АТО, літом 2014-го, налагоджував медично-евакуаційну службу секторів Д і С. Власне там і лікував бійців. Відзначився мужністю, витривалістю і головне – людяністю у ставленні до тих, хто потребував його фахової допомоги. Зараз військовий лікар Севастьянов працює ще й помічником народного депутата. Але, попри допомогу парламентарю, продовжує, маючи додаткові можливості, допомагати медикам і бійцям Східного фронту.
Саме такі люди, як Володимир Севастьянов, і увійшли до списку номінантів ордена «За спасіння життя». Ідея цієї нагороди народилась на прикладі воєнної роботи медичних волонтерів загону «Білі берети». Благодійний фонд «Вірую» заснував орден і присвоїв йому ім’я доктора медичних наук, професора, колишнього ректора Тернопільського державного медичного університету Леоніда Якимовича Ковальчука, який, як висококласний хірург, врятував не одне людське життя… На жаль, академік Леонід Ковальчук помер два роки тому. Але пам’ять про нього й донині живе. І, зокрема, в ордені «За спасіння життя»…
Отримавши нагороду, Володимир Севастьянов у першу чергу згадав своїх бойових друзів, медичних працівників, які продовжують рятувати людей в зоні АТО, і тих, хто, виконуючи лікарську роботу, загинув. Зрештою, те, що зараз відбувається на Сході, Севастьянов не вважає антитерористичною операцією, а називає без «словесних викрутасів» – російсько-українською війною. І він знає, про що говорить…
