Фільм про жінку з Тернополя Віолетту, яка 30 років не виходила з власного помешкання і лише після смерті матері її визволили з увязнення.
«Віолетта. 30 років самотності» – історія про жінку, яку рідна мати десятки років тримала у заточенні. Весь цей час вона провела в ліжку, повністю ізольована від зовнішнього світу. В кінці 2014-го року мати Віолетти померла. Тільки після смерті жінки її доньку, у віці 48 років, знайшли у критичному стані. Вона важила 24 кг.
«Про Віолетту ми дізналися з тернопільської газети. Коли їхали на зйомки, навіть не очікували, що її історія виявиться настільки цікавою. Але записавши перше інтерв’ю з героїнею, зрозуміли, що це просто неймовірна історія! Складно уявити, що людина не виходила з власної квартири десятки років… І все це через гіперболізовану опіки матері. Фільм знімався практично три роки. Можна сказати, що ми їх прожили разом з Віолеттою. Бачили, як вона реабілітується. Коли Віолетта тільки потрапила до лікарні, вона була в жахливому стані, як психічному, так і фізичному: не їла, не ходила, майже ні з ким не спілкувалася. Її спогади були перемішані з історіями з книг, які вона колись читала. Лікарі зуміли поставити Віолетту на ноги. Вона почала сама ходити, їсти, дивитися телевізор і спілкуватися з людьми. Але, на жаль, Віолетта ніколи не зможе стати повністю самостійною. В кінці фільму ми про це говоримо. Таких історій в Україні багато. Сусідам і людям, які бачать подібні ситуації, не можна закривати очі на проблему. Байдужість призводить до трагедій», – ділиться автор.
Цей фільм брав участь в конкурсній програмі на кінофестивалях.
