Мене звати Василь Угринюк. Я до сьогодні був членом ВО «Свобода», помічником депутата Івано-Франківської обласної ради Руслана Зелика.
Доброго дня, шановні панове журналісти!
Мене звати Василь Угринюк.
Я до сьогодні був членом ВО «Свобода», помічником депутата Івано-Франківської обласної ради Руслана Зелика.
В даний час я перебуваю під слідством за те, що 29 грудня минулого року, захищаючи свою доньку від групи молодиків, які хотіли її зґвалтувати, вистрелив в одного з них гумовою кулею зі своєї помпової рушниці.
Звісно, я визнаю, що порушив закон. Проте, якщо у Вас є діти, ви зрозумієте, що таке для батька бачити власну доньку, яка лежить у калюжі крові на асфальті.
Тому, навіть, якщо мої дії суперечать закону, я вчинив як батько. Гадаю, ця обставина заслуговує принаймні на розуміння. Адже подібні ситуації ми сьогодні маємо на Миколаївщині, в Криму і в багатьох інших регіонах України.
Втім, найгірший удар я отримав не від молодиків, які били мою доньку.
Найгірший удар я отримав у спину від тих, у кого очікував отримати підтримку – у керівництва партії ВО «Свобода» та особисто від депутата обласної ради Руслана Зелика, помічником якого я є. В той час, як ми товариші по партії з Коломийської районної організації ВО «Свобода» як могли підтримали мене і зробили все від них залежне, щоб полегшати мою участь, керівництво партії устами Руслана Зелика заявило, що партії вигідно, щоб я поніс покарання на повну, адже партії потрібні жертви.
Чесно Вам скажу, така позиція керівництва партії не просто обурила мене. Вона змусила мене засумніватись: чого варта така партія, яка не захищає своїх ревних прихильників і активістів.
Тому я сьогодні офіційно заявляю про свій вихід з партії ВО «Свобода» та звільнення з посади помічника депутата облради цієї партії Руслана Зелика.
За увесь час мого утримування під вартою ні пан Тягнибок, ні голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, ні депутат цієї ради від ВО «Свобода» і голова її Вищої партійної школи Руслан Зелик жодного разу не відвідали мене, не поцікавилися ходом моєї справи та станом мого здоров’я. Жоден з Вас не протягнув руку допомоги моїй сім’ї, яка на кілька місяців залишилася без свого єдиного годувальника. Більше того, коли моя дружина сама звернулася до Вас по допомогу, Ви цинічно їй відмовили.
Окрім того, не розібравшись у мірі моєї вини, Ви зробили і робите усе можливе для того, щоб я якомога довше залишався ув’язненим. Інакше як можна пояснити слова Руслана Зелика, який у присутності численних свідків заявив, що партія не буде мені допомагати, бо для ВО «Свобода» напередодні виборів до ВР 2012 року є корисним і бажаним якнайдовше моє ув’язнення, адже партії необхідно мати якнайбільше «мучеників режиму». Вустами Зелика говорили Ви, панове Тягнибок, Сич, і вся ваша еліта «обраних».
Пригадую, як Ви, пане Тягнибок, на зборах проводу говорили про те, що Вам члени партії уже не потрібні, а необхідні «співчуваючі, симпатики і ті, що будуть голосувати на виборах за ВО «Свобода». Ось так ми, рядові члени партії, перетворилися для Вас на гарматне м’ясо.
Тепер мені зрозуміло чому вся Ваша «допомога» мені зводилася до навмисних образ на людях представників правоохоронних органів, що переходила на особистості. Це робилося для того, щоб зашкодити об’єктивному розгляду моєї справи. Вам необхідно було моє ув’язнення для Ваших брудних передвиборчих технологій.
Мені соромно, що усі ці роки я був сліпим знаряддям у Вашій секті. Так, саме секті, адже Ви перетворили український націоналізм на культ поклоніння Вашій особі. І я був одним з тих сліпих віруючих, котрі, вважаючи, що служать цілям будівництва Великої України, насправді служать Вашому марнославству та матеріальному користолюбству.
Але залишившись по той бік кованих дверей, залишившись на самоті з собою і своєю совістю, я нарешті прозрів. І тому сьогодні, на досудовій підписці про невиїзд, я з усією відповідальністю заявляю Вам, панове Тягнибок, Сич, Зелик та всій Вашій партійній еліті, що не дам Вам спекулювати на моєму попередньому чи майбутньому ув’язненні, я не дам Вам на ньому здобувати собі нові політичні дивіденди. Тому я заявляю Вам про мій добровільний і свідомий вихід з рядів членства ВО «Свобода» та складання з себе звання «помічника депутата» Івано-Франківської обласної ради Руслана Зелика.
