Головна Політакценти На Тернопільщині за рік зросла кількість прокурорів

На Тернопільщині за рік зросла кількість прокурорів

DTP1Протягом 2012-13 років кількість прокурорів суттєво зросла в усіх областях окрім Миколаївської. Зокрема на Тернопільщині аж на 62 людини в погонах.

Як показують цифри, така тенденція продовжується до сьогоднішнього дня включно. Найшвидше кількість працівників органів прокуратури зростає в Івано-Франківській області. Так, на 01 січня 2012 року в регіоні зафіксовано 284 співробітників прокуратури. На 01 січня 2013-го – 308. А вже 01 жовтня 2013 – 446. У Дніпропетровській області з 1 січня 2012 по 01 січня 2013 року чисельність співробітників органів прокуратури зросла з 819 до 956 одиниць. В прокуратурі м. Київ за 10 місяців від 01 січня 2013 року чисельність штатних працівників зросла на 121 особу і досягла відмітки у 891 одиниць. Найбільшу штатну чисельність на 01 жовтня 2013 року має Одеська прокуратура – 1142 одиниці(більш детально у таблиці нижче).
В структурі загальної чисельності штату органів прокуратури зростає і кількість прокурорсько-слідчих посад «у зв’язку із змінами, які відбулися на підставі наказів Генерального прокурора України», – пояснив, старший прокурор Закарпатської області Микола Мокрянин на запит автора. І продовжив: «…штатна чисельність станом на 01.01.2013 склала 403 особи, з яких прокурорсько-слідчих працівників – 278. Станом на 09.10.2013 у штатному розписі прокуратури області налічується 434 посади, з них 303 – прокурорсько-слідчі». Мокрянину вторить старший прокурор Київської області Алла Іллінська: «…станом на 01 січня 2013 року штатна чисельність працівників прокуратури області становила 619 осіб, з них 450 прокурорсько-слідчих працівників. Станом на 01 січня 2013 року штатна чисельність працівників прокуратури області становила 698 осіб, з них 489 прокурорсько-слідчих працівників».
Відомство В. Пшонки також збільшує кількість слідчих. У листі до автора заступник начальника відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ Валентин Прокіпчук повідомив: «…штатна чисельність працівників ГПУ складала: станом на 01.01.2012 – 1232 посади, у т.ч. 748 посад прокурорсько-слідчих працівників; станом на 01.01.2013 – 1448 посад у т.ч. 875 посад прокурорсько-слідчих працівників; станом на 01.10.2013 – 1709 посад у т.ч. 944 посад прокурорсько-слідчих працівників». Справжні причини такого зростання в Генпрокуратурі не розголошують. На запитання автора начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ Лариса Мілевич лише зауважила, що штатна чисельність органів прокуратури формується з урахуванням вимог щодо належного виконання ними визначених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» функцій, в межах фонду заробітної плати. Затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури Генеральний прокурор України.
Такі дії ГПУ є досить суперечними з офіційними планами АПУ. Адже на сьогодні, відповідно до перехідних положень нового КПК, слідчі органів прокуратури до створення Державного бюро розслідувань України тимчасово розслідують тільки кримінальні правопорушення службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, яких віднесено до 1-3 категорій посад, а також суддями та працівниками правоохоронних органів. Можна передбачити, що об’єми навантаження на слідчих впали. Про що нещодавно запевнив прокурор м. Київ Микола Бескишкин. Колишній політичний в’язень Юрій Луценко має власну думку на такий дисонанс дій Генпрокурора та заяв від АПУ: «В нормальних країнах прокурор – адвокат держави. І їх кількість залежить від кількості процесів. У нас прокуратура – інструмент позбавлення волі та власності на користь влади. Тому їх чисельність залежить від масштабів фабрикацій та політрепресій».
В такій ситуації має право на життя версія про вплив та тиск керівників обласних прокуратур на ГПУ. Адже, в кількості підлеглих зацікавлені насамперед вони. Але треба мати на увазі, що законодавство України чітко регулює, хто-що затверджує. Так, за регламентами обласних прокуратур, чисельності апарату розробляються відділом роботи з кадрами на підставі пропозицій заступників прокурора області, які погоджуються з організаційно-контрольним відділом. Однак, відповідно до чинного ЗУ «Про прокуратуру» Генпрокурор затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури. Підлеглі прокурори можуть вносити зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затвердженої чисельності, але тільки за погодженням з Генеральним прокурором України.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак висунув свою версію розбіжності між словами АПУ та діями ГПК: «Права рука не знає що робить ліва, або навпаки знає спеціально збільшує, щоб у результаті «зменшення» вийти на той самий рівень».

GPU
Ціна парадоксу

Автор статті офіційно звернувся до АПУ, ГПУ та ряду парламентарів, які представляють владу. Однак ніхто не наважився пояснити, чому зростає чисельність прокурорів, не зважаючи на гучні заяви з Адміністрації Президента про їх скорочення. Які це може мати наслідки для пересічного платника податків? Теоретично, справедливості в Україні побільшає. Практично, бюджет в 2014 році отримає додаткове навантаження. Автору статті вдалося отримати копію витягу паспорту програми ГПУ «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» на 2011-2015 роки. В документі є приблизні розрахунки коштів, які необхідні для забезпечення фінансування органів прокуратури. Нажаль розрахунки дещо занижені. Для прикладу, в паспорті програми розробники на 2013 рік для функціонування органів прокуратури заклали 2 555 659 200 гривень. В той час, як реально в бюджеті закладено – 3 201 659 000 гривень. Але і приблизні розрахунки із паспорту дають розуміння платникам податків, що в наступні роки послуги радників юстиції не подешевшають. Так, в 2014 році на оплату здійснення справедливості передбачено 2 787 816 000 гривень. В 2015 – 2 976 996 000 гривень. «Збільшення чисельності прокурорів на жаль не веде ні до зменшення злочинності, ні до зростання якості досудових розслідувань, ні до зменшення рівня недовіри громадян до органів прокуратури. Виключно ростуть видатки та корупційна рента», – прокоментував Віктор Чумак.

Гліб Канєвський для ЕП, cpsa.org.uа