Пересічні тернополяни дали йому доволі влучне прізвисько «партійний клоун», яке Орест Муц отримав за свої неадекватні вилизувальні спічі в адресу Віктора Януковича з трибуни Верховної ради, передає ord-ua.com
Орест Муц розпочав свою політичну біографію з порад молодого, енергійного і бажаючого заробити Тараса Чорновола. Останній за символічну плату в 300 тисяч доларів «порішав» для Муца посаду очільника тернопільської обласної організації Партії Регіонів. Зайнявши партійне Орест Муц запланував відбити потрачене на регіонала Чорновола за посаду в рядових членів партії. Він потрачені 300 тис. доларів розділив на 5 тисяч тодішніх членів ПР. Проте практично всі послали Муца подалі.
На сьогодні обласна партійна організація перетворилася на муцівський синдикат. На керівні посади і в депутатство він пропхав рідну сестру Ярославу П’ялу — депутат обласної ради, керівник міського осередку ПР; сина Володимира Муца зробив депутатом міської ради; швагра і невістку — депутатами міської ради. Решта родини або помічники народних депутатів або очолюють підвідомчі структури Верховної, обласної та міської рад. Орест Муц, коли став членом ПР в колі знайомих пояснював цей крок просто: «Для мене членство у Партії Регіонів — виключно можливість добре заробити». Цю мрію він яскраво реалізував на обласних виборах 2008, президентських виборах 2010 року Муц де він заробив такі відкати, що йому би позаздрили і Фірташ і мабуть Ахметов. Партійні опитувальники ходили по людях і розпитували, за кого ті чи інші будуть голосувати. Тих, хто вагався чи переконливо вказували на Віктора Януковича записували в «завербованих» і на них списувалися гроші — 80 грн. – вербувальнику, 150-280 грн. – виборцю. Зрозуміло, що останні суми йшли виключно Муцу. Навіть, одного разу, звіривши кількості виборців і суми привласнених коштів Муц зробив заяву, що кількість симпатиків Віктора Федоровича значно більша. Таким чином Муц, за приблизними підрахунками справжніх патріотів ПР, отримав у власну кишеню понад 10 млн. грн., які були благополучно вивезені на свою першу батьківщину – у Польшу.
А на жовтневих виборах 2010 року Муц «склав» списки кандидатів від ПР таким чином, що за місце кандидат мав заплатити йому нібито у партійну касу. Мотивуючи виконанням вказівки керівництва Партії і самого Президента, тобто, на проведення виборчої компанії з кожного прохідного місця в списках Муц вимагав від 5 до 50 тисяч доларів (від простого депутата райради до мера). За це доморощений економіст зібрав 5 млн. зелених. Після того він спеціально кудись пропав на 4 дні. Однопартійцям на черговій нараді в «Ретро» сказав, що їздив в Єнакієво, возив «сармак» кому нада. Але вони втрапили до абонентського сейфа в одному із банків Варшави.
До цього часу він ревно опікується управлінням кадрами в області. Причому лише в установах і на посадах, за які можна отримати нормальний відкат. «Заміну на лояльних» розпочали з директора Держстандартів Євгена Мельничука, звинувативши його в належності до кримінального угруповання «Аракс». Його наступник Максим Федоров за посаду засунув Муцу в кишеню 100 тисяч доларів і чималу долю в «Хоростківцукор». Згодом Муц зняв керівника Тернопільського комбінату хлібопродуктів Петра Волошина, який відверто послав регіонала-заробітчанина на його прохання поділитися заробленим на буханцях і будівельних майданчиках в Березовиці. Хотів неодноразово, проте безуспішно, зняти голови КРУ області Івана Панця і на цю посаду Муц хоче пропхати свого другого сина Віталія. Але Панцьо також «послав» Муца на три букви. Ділити посади — це добре, але малувато грошей приносить такий бізнес. Пригадав Муц свою буремну молодість з бітою в руках і зрозумів, що потрібно діяти, як колись — «наїжджати» на поляків, в яких автобуси новіші, в котрих золото на руках. Ось для чого цього живе обранець народу Орест Муц — виключно для власного збагачення. І задля його може піти і на припинення діяльності в області найбільш економічно процвітаючих підприємств, і на підлі наклепи на невинних людей. Хто мені не платить — не має права на існування. Такий собі регіональний феодал Муц. Дійшло до того, що Муцу вже навіть податкова платить по 50 тисяч доларів на місяць за те, щоб той просто її не чіпав, за таку собі вибіркову забудькуватість.
Проте у Ореста є свої таємниці. Мало, хто знає національні корені цього чоловіка. Народився він 26 лютого 1959 року в сім’ї переселенців з Польщі. Причому, батько поляк. В архівах Муцу віднайшли відповідні документи і зараз він пробиває собі друге громадянство для легального проживання у Польщі. По крайній мірі, в консульстві в Львові він вже двічі бував і ці свої наміри задекларував. Щоб було, де жити, Муц за «виручені» під час виборів Президента у 2010 році гроші купив у Варшаві на вулиці Алеї Уяздовські маєток вартістю 550 тисяч євро. Наші заробітчани, які робили там минулого літа ремонт, кажуть, що в Литвин із своїм замком хай заткнеться його хатинка — стайня у порівнянні зі скромним польським житлом народного обранця від Тернопілля. Доколупався за відкати він і до власника агорохолдинга «Мрія» Івана Гути, який має 6% долі цукрового ринку. Для розвитку регіону Гута залучив 50 млн. доларів довгострокового фінансування від Міжнародної фінансової корпорації. Зарубіжні банкіри повірили в «Мрію» не дарма. За оцінками експертів, урожайність картоплі, ріпаку, буряків і пшениці, вирощуваних компанією, вище середніх показників по Україні на 48-218%. Проте після “наїзду” Муца і наклепницької кампанії у Івана Гути на 1 євро подешевшали акції на Мрію. Якщо 16 лютого 2011 року одна акція підприємства коштувала 8,19 євро, то вже 12 квітня її вартість знизилася до 7,15 євро. Отже замість розвивати економіку, команда Януковича її доводить до ручки. Ось одна з причин подорожчання цін на українську крупи, овочі та м’ясо.Та попри ці «дрібні» наїзди Орест Муц неодноразово намагався добратися до найбільшого корита в Тернопільській області – посади голови облдержадміністрації.
Ні для кого не секрет, що кадрова чехарда (4 губернатори за 1 рік) стала можливою і завдяки зусиллям Муца. Відчуваючи постійне обділення з боку керівництва, Орест кляузами робив усе можливе задля заміни керівників області. Через своїх прихильників обласних міліцейських і других подільників – свого старого «другана» по ПРИ-БЮТУ нардепа Василя Деревляного – очільника обласної «Батьківщини» Муц зараз реалізовує сценарій скидання з посади діючого голову Валентина Хоптяна, підпільно підкидаючи інформацію в ЗМІ і запити в Генпрокуратуру щодо винуватості обласного очільника в ДТП із смертельним наслідком. Ще рік-два і регіоналам на Тернопіллі покажуть червону картку, як полюбляє казати найбільший прихильник і меценат футболу найбільший бізнесовий керманич України Рінат Ахметов. А він знає що говорить!
