Головна Політакценти Хто і чому проти котелень на «альтернативі»?

Хто і чому проти котелень на «альтернативі»?

Останнім часом у тернопільських ЗМІ та соціальних мережах розгорнулася масована інформаційна кампанія проти котелень, які працюватимуть на альтернативному паливі. Більш того, до атаки підключили загальноукраїнські ЗМІ – на певних телеканалах регулярно виходять замовні сюжети з критикою, і вони, зрозуміло, обходяться у «кругленьку» суму. Кому не вгодили тернопільські котельні, які замість дорогого газу та вугілля й мазуту, що є шкідливими для екології, мають намір використовувати дешевшу крихту, деревні палети та навіть насіння? І хто готовий витрачатися на медіа-війни?
Нескладний аналіз і співставлення фактів та подій дозволяють припустити, що саме олігархічні структури залучають максимальні ресурси (ЗМІ, організація акцій протесту, лобіювання) для того, щоб не втратити енергетичний ринок Тернополя. Це пояснюється просто: саме олігархи контролюють ринок усіх традиційних енергоносіїв, які можуть використовувати котельні – газ, вугілля та мазут (продукти нафтопереробки).
Але розберемося в ситуації по-порядку.
Олігархічна група Ігоря Коломойського
Дніпровський олігарх Ігор Коломойський та російський олігарх Костянтин Григоришин контролюють ВАТ «Тернопільобленерго». Більше того, його група контролює левову частку українського ринку нафтопродуктів та газу (в тому числі вітчизняні газові родовища). Звернемо увагу, що згідно діючого законодавства, саме український газ, в першу чергу, має постачатися на українські обл- та міськенерго. У той же час, Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) останнім часом зробила ціну на газ для міських та обласних енергокомпаній навіть вищою від тої, яку платять за газ комерційні установи. Тобто завод, який виплавляє сталь, платить за газ менше, аніж бюджетні установи міста Тернополя. Що це означає у нашому випадку? Олігарх постачає дорогий газ Тернополю і, ясна річ, не зацікавлений, аби тернопільські котельні переходили на дешевшу альтернативу.
Тому й не дивно, що саме люди Коломойського найбільше протестують проти тернопільських котелень на альтернативному паливі. Це стосується представників партії «УКРОП» та зокрема голова ініціативної групи по зобороні котелень на альтернативному паливі – представник партії «Укроп». Не так давно у Тернопіль приїжджав навіть народний депутат та відомий лобіст бізнесу Коломойського – Віталій Купрій. Саме через канал, який належить безпосередньо Коломойському («1+1») відбувається найбільш активна медійна кампанія проти котелень на альтернативі.
Олігархічна група Дмитра Фірташа
Другий за активністю борець проти альтернативи, хоча і сам є вихідцем з Тернопільщини – Дмитро Фірташ. Зараз він переховується від американського правосуддя в Австрії. Фірташ є власником «Тернопільміськгазу» та до появи котелень на альтернативі – був монополістом у цьому сегменті енергоринку в Тернополі. Наразі, видобутку власного газу Україні не вистачає, а тому «Нафтогаз» закуповує газ за кордоном через фірми-прокладки (згадаймо «Росукренерго»). І хоча уряд формально відмовився купувати російський газ на пряму, продовжує купувати його через такі фірми, транспортуючи паливо територією Польщі та Білорусі. Таким чином, Фірташ заробляє на тернополянах двічі. Перше – ми платимо йому за спожитий газ. Друге – водночас він заробляє на різниці сум, адже «Тернопільміськгаз» купує газ дешевше, а продає комунальному підприємству «Тернопільміськкомуненерго» дорожче.
Через слабкість та непопулярність у Тернополі партій, які фінансує Фірташ (зокрема «Опоблок»), для боротьби проти котелень на альтернативі він використовує «професійних» громадських активістів та політиків-лобістів. Перед такими людьми стоять різні завдання: громадські активісти пікетують міську раду, подають судові позови тощо. Їх можна зрозуміти – це їх «професія», їм платять гроші і вони повинні їх відпрацьовувати. Трохи інша функція у політиків-лобістів. До завдань останніх входить, абищо зірвати запуск та заблокувати роботу котелень на альтернативному паливі. Зокрема так діють окремі депутати міської ради Тернополя, яких нещодавно із скандалом вигнали з партії «Свобода». Серед причин – в тому числі й лобіювання інтересів Фірташа. Цікавим є те, що саме цими днями ця група депутатів перебуває у Відні – столиці Австрії, в якій проживає Дмитро Фірташ. Совпадєніє?
Олігархічна група Рината Ахметова
Наступна група, яка виступає проти котелень на альтернативному паливі у нашому місті менш активна, але і вона докладає зусиль, щоб на енергоринку не з’являлися альтернативні гравці. Це слідує з того, що Ринат Ахметов контролює весь ринок українського вуглевидобування, в тому числі й на окупованих територіях. Тому логічно, що він зацікавлений у блокуванні створення котелень на альтернативі, адже його мета – максимальна кількість в Україні паливних, що використовують вугілля чи його складники. Не складно простежити і медіа-підтримку, зокрема, телепередачі про «вугільне» майбутнє України регулярно виходять на каналі ТРК «Україна», яка, як відомо, контрольована Ахметовим.
Таким чином, «війна» проти котелень на альтернативі у Тернополі – це об’єднана спроба найбільших олігархів України зберегти свої ринки та «захистити» власні кишені від бодай найменших  втрат. А Тернопіль в цій ситуації став наріжним каменем – бо щойно місто покаже приклад успішного переведення котелень на альтернативні джерела – відбудеться «ефект доміно», інші міста стане одразу почнуть запроваджувати альтернативні технології для котелень. А тоді олігархи втратять вже не десятки мільйонів гривень, а сотні мільйонів доларів.
Розумна людина ніколи не буде прагнути завдати шкоди самій собі, своїй громаді та місту. Для котелень на альтернативному паливі буде використовуватися місцева екологічно чиста сировина, тобто з нашого ж Тернопілля. Ефект важко переоцінити: за попередніми розрахунками альтернативні види палива дозволять знизити споживання газу на більше ніж 6,5 млн м3. За нинішніх цін на газ для Тернополя це мільйонні суми економії щорічно. Але, коли до цієї справи мають стосунок олігархи, коли задіяні фінансові інтереси певних «груп» – можливо все…
Тарас Вишнівський