Якщо подивитись на зарплати найвищих посадовців Бучацького району, у тому числі на зарплати посадовців місцевого самоврядування (нормативно-правові акти Кабміну є основним дороговказом для розрахунку фонду заробітної плати місцевих органів влади ), то бачимо парадоксальну ситуацію: виходить так, що у кабінетах Фреяка В. і Мосціпана Й. гірші умови і більший ризик для життя, аніж в окопі нашого воїна, а Бебих В., на (подарованому від Петра Гадза) джипі, почувається важче, ніж екіпаж бойової машини на сході України.
Коли пенсіонери отримують 1100 грн., працюючі в межах 3 – 4 тис. грн., коли наші люди на чужині важкою працею заробляють 10 – 18 тис. грн. наші керівники району (доводячи його до знищення: скорочуються робочі місця, виробництво вирізається на металобрухт, зростає заборгованість по зарплаті освітянам і медикам; люди, особливо молодь, масово виїжджають за кордон, на депутатський фонд допомоги людям на лікування виділяють мізер) мають захмарні зарплати.
Голова Бучацької районної ради – Фреяк Віталій за серпень місяць отримав 34 172, 83 грн.
Голова Бучацької районної державної адміністрації – Бебих Віталій за серпень місяць отримав 25 752, 98 грн.
Міський голова Бучача – Мосціпан Йосиф за серпень місяць отримав – 15 679, 74 грн.
Керівник апарату Бучацької РДА Слободян Марія, яка у час розстрілу Небесної Сотні знаходилася під портретом Януковича у РДА, за липень місяць отримала 21 012, 82 грн.
І це тільки «суха» зарплата, а ще розподіл ресурсів, майна, а ще службовий транспорт, паливно-мастильні матеріали, водії. Ось і виходить, що для жителів району утримання такої влади у районі на вагу золота. А ми часто задаємо собі питання: « Чому ми такі бідні?»
Депутат Бучацької районної ради Петро Чорнота
