Минулого разу я розповів вам, як влада міста Файного бездумно викидає бюджетні гроші на вітер, витрачаючи їх на дурниці навіть у теперішні часи великої кризи.
Сьогодні ж я розповім вам про ту дивину Файного, яка до речі, є і в нас у Тернополі – про так звану “безкоштовну медицину через термінали благодійних внесків”.
…Вчора я позичив панові Василеві трохи грошей – на лікування якоїсь пенсіонерської болячки. А коли почув, що пан Василь з пані Галиною бідкаються, що треба сплатити обов’язковий «благодійний внесок” до лікарні,: то здивувався: “У вас теж така авантюра процвітає?!”. Подружжя підтвердило: так, сплачуємо! Далі ці симпатичні старші люди невесело розповіли мені таке.
«Благо» від медичного куратора
…Автомати для збирання грошей у лікарнях почали встановлювати ще торік, а до кінця цього року вони мають стояти в кожному медичному закладі. Кажуть, що то особиста ініціатива міського голови Файного. Бо саме він клявся, що все буде чесно та прозоро. Божився, що всі гроші, які раніше люди вимушені були тицяти лікарям, медсестрам і санітаркам, тепер будуть через ці “благодійні термінали” потрапляти на рахунок благодійного фонду. А вони розподілятимуть їх між лікарнями на найголовніші потреби. І що контролюватиме те все діло рада директорів, куди увійдуть всі головні лікарі. І що кожного місяця будуть оприлюднювати на сайтах управління охорони здоров’я та мерії детальні звіти: скільки зібрано, кому передано, і на які саме потреби витрачено…
…Натомість на ділі вийшло інакше. Благодійний фонд, що збирає внески в лікувальних закладах, заснував і від початку очолював – ви не повірите! – заступник міського голови міста Файного, котрий до того ж є куратором усієї медицини міста…
Тут, як юрист, маю одразу прокоментувати: “…особи, які перебувають на державній або іншій публічній службі, не мають права здійснювати публічний збір благодійних пожертв, крім окремих обумовлених випадків…”
…Далі той самий заступник мера за слухняним рішенням слухняного виконкому очолив контроль за встановленням терміналів у лікувальних закладах. А сам особисто проголосував за те, щоби “благодійними терміналами” у лікарнях міста опікувався саме його Фонд – і нічий інший!
Щоправда, файнівчанські журналісти щось “пронюхали” і почали ворушити цю тему, тому цього року назву фонду трохи змінили, а очолив його директор одного з комунальних підприємств тієї самої Файнівської міськради.
Файнівські чиновники жаліються, що за рік збирають благодійних внесків заледве 5 мільйонів гривень, але мешканці міста так і не бачили жодного офіційного звіту…
Нова «чиновницька» хвороба
Пані Галина, готуючи чоловіка до лікарні, розповіла, що в самих лікарнях нічого не змінилося: як платили раніше за все і кожному – так усе й продовжується. Треба робити операцію? – плати хірургу і анестезіологу! А ще купуй усі потрібні ліки, бинти, пластирі, крапельниці – все, до найменших дрібниць! Ну, і обов’язково – бігом до “благодійного терміналу” 200 гривень заплатити і чек принести. Та що там операція, коли за звичайний аналіз сечі (вибачайте за натуралізм) – і то 10 гривень у благодійний фонд деруть. А якщо тих аналізів цілу купу треба здати?..
Схоже, що тепер кожному хворому у медичну картку можна сміливо дописувати додатковий діагноз: “психічний стрес від офіційного обдирання з грошей”. Оскільки такої хвороби Гіпократ не передбачив, то сучасною латиною то мало би писатися так: “Меріум чиновникус шахраюс”…
А тепер – те, про що пацієнти, мабуть, не здогадуються: фонди, куди потрапляють гроші з “благодійних терміналів”, не звітують лікарням про те, скільки вони зібрали! Ці фонди постійно порушують вимоги законодавства публікувати звіти про свою діяльність. Також ці фонди не передають лікарням усіх зібраних грошей. У кращому випадку так звані “благодійники” на власний розсуд закуповують і передають в лікувальні заклади трохи медичних товарів – так, про всяк випадок, “для відмазки”. При цьому ніхто з громади знову ж таки не контролює ані їхню вартість, ані їхню якість…
Афера з “благодійними терміналами” є досить модною в Україні. Влада різних міст одна в одної охоче переймає цей вид легкого збагачення на стражданнях хворих людей. Таке відбувається не тільки у Файному та в Тернополі. Подібними аферамии займаються через свої злодійські фонди чиновники Рівного та Кіровограду… Ось приклад: офіційне розслідування в Полтаві встановило, що через “благодійні термінали” з людей зібрали 15,5 мільйона гривень, а лікарні отримали з цієї суми всього-навсього 600 тисяч! Украсти у хворих людей майже 15 мільйонів – вражає? А ви думаєте – у нас не так?!
До терміналу чи.. до прокурора?
Ви більше не хочете сплачувати насильно-благодійні внески задля чийогось збагачення? Це – правильне рішення! Але вас турбує запитання: «А що станеться, якщо я не заплачу свої гроші до того “благодійного терміналу”?. Та нічого не станеться! Бо вас просто ніхто не має права примусити їх сплачувати…
Стверджую як юрист: Будь-яке примушування до сплати благодійних внесків проти волі пацієнта є незаконним, а у випадку погрози, насильства, обмеження прав, свобод або законних інтересів такі дії кваліфікуються як вимагання і є кримінальним злочином.
Ви боїтеся, що без чеку з терміналу вас не будуть лікувати? Звертайтеся до прокуратури. Таке право дає вам Конституція України. Відповідно до неї: в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога, незалежно від її обсягу, повинна надаватися всім громадянам без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання.
А тим, хто порозставляв у лікувальних закладах “благодійні термінали”, хочу нагадати: Стаття 184 Кримінального кодексу України зазначає, що …незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом терміном до шести місяців…
Люди добрі! Адже в Україні кожен працюючий сплачує чималі податки до державної казни, звідки йдуть кошти і на медицину. Тож якщо по справедливості, то ви їй абсолютно нічого не винні.
Мораль цієї моєї оповідки така. Система сплати примусово благодійних внесків в лікарнях в такому вигляді, як зараз, не вигідна пацієнтам і мало що дає самим лікарням.
В різних містах і в різних країнах громади вже давно знайшли і успішно запровадили різні способи підтримати медицину і нормально лікуватися. Це і лікарняні каси, і страхова медицина, і прямі внески на рахунки окремих лікарень тощо.
Ми могли би вивчити цей досвід, порадитися з експертами – і обрати найкращий варіант. Найважливіше – це щоби фінансування медицини з людських кишень було відкритим і прозорим. Адже весь цивілізований світ живе за принципом : «Я знаю, за що я плачУ».
Цим репортажем я закінчую свою розповідь про місто Файне і повертаюся до нашого Тернополя. Це відрядження допомогло мені знайти відповіді на багато запитань. Радий, якщо ви теж поглянули на наше тернопільське життя-буття іншими очима. Тож тепер нам разом потрібно думати, як це все змінити.
Віталій Цимбалюк
Дивіться усі репортажі з міста Файного на сторінці Віталія Цимбалюка www.youtube.com
