Стрімке підвищення тарифів, низький рівень життя та смішна заробітна плата призводять до тарифного колапсу в Україні. Дієва на перший погляд система нарахування субсидій на практиці викликає багато запитань. У зв’язку зі зростанням тарифів у більш ніж чотири рази, заборгованість населення перед підприємствами теплокомуненерго перевищила вже 6 мільярдів гривень. За невтішними прогнозами Міністерства регіонального розвитку взимку майже третина пересічних громадян не зможе оплатити комунальні послуги.




 

За останній рік зарплатня українців виросла на 200 – 300 грн, коли на квитанціях українців суми збільшились в кілька разів. Розмір пенсії та соціальної допомоги, яку виплачують малозабезпеченим, майже не змінилася. Тоді коли у сусідній Польщі мінімальна заробітна плата громадян становить понад 13 тисяч гривень, українці отримують 1300 грн. Таким чином тарифи європейські, а грошова винагорода за працю менша у 10 разів.

 

Проблемою субсидій є також відсутність мотивації у громадян. Українці не мають необхідності економити енергетичні ресурси. Гроші потрапляють безпосередньо до монополії, а не до конкретного споживача. Та головною проблемою залишається відсутність підтримки енергозбереження зі сторони держави. Малозабезпечені сім’ї, які потребують державної допомоги, не мають додаткових коштів для здійснення енергозберігаючих заходів.

 

Задля підвищення енергоефективності в країні та зменшення сум в рахунках споживачів потрібна комплексна програма і конкретна допомога держави кожному українцю, вважає економічний експерт, директор компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда. Завдяки енергоефективним технологіям, які вже практикує не одна європейська держава, можна мінімізувати великі витрати. На думку фахівця, влада має співпрацювати з підприємцями задля вирішення цієї масштабної проблеми. Тоді коли суми на квитанціях споживачів зростають, питання енергозбереження стає актуальним для кожного українця. Зрозуміло, що для успішного вирішення проблеми недостатньо самої субсидії. Насамперед, державі необхідне правильне поєднання законодавчої бази та економічних важелів таких як: оподаткування, оптимізація структури тарифів на енергоносіїв.

 

– У країнах Євросоюзу енергозбереження закріплено на законодавчому рівні, з чим в Україні величезні проблеми. Провідні європейські країни активно залучають до нових проектів по збереженню енергоефетивності приватних підприємців. Вони, в свою чергу, отримують за це різноманітні бонуси, безвідсоткові кредити та податкові пільги, – ділиться досвідом директор будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда.

«Креатор-Буд» робить впевнені кроки для поліпшення стану енергоефективності в країні. Утеплення будинків та енергозберігаючі вікна відіграють важливу роль у збереженні енергії. Ігор Гуда наголошує, що європейський досвід має перейняти і наша країна.

 

— Чим швидше вдасться модернізувати житловий фонд і впровадити заходи щодо енергоефективності, тим швидше Україна матиме шанси увійти у ЄС, а пересічні українці не стати заручниками тарифного геноциду.

 

Провідне місце в політиці Франції належить відновлюваним джерелам енергії, які стали пріоритетними для країни: біопаливо, сонячна і вітряна енергія, гідроелектростанції займають основне місце в програмі енергозбереження французької влади. Також країна будує експериментальний термоядерний реактор, який здатен виробляти майже необмежену кількість енергії при мінімальному забруднення навколишнього середовища.

 

Хорошим прикладом для українців може стати Польща, яка в 90-ті роки мала набагато нижчі економічні показники ніж Україна. Сьогодні ж наші результати вкрай невтішні, так вітчизняний ВВП в три рази менше ніж у сусідів, а споживання енергетичного ресурсу в рази більше. Щодня втрати в Україні сягають 100 мільйонів гривень, тільки води витрачаємо на 4 мільйони.

 

Всі ці фактори негативно впливають на економіку країни. Розумне й ефективне енергокористування є головним чинником у створенні нових робочих місць та економічного зростання країн. Для успішного майбутнього доведеться пройти довгий та тяжкий шлях, головне почати діяти вже зараз.

 

Ілона Олексюк




Категорії: Політакценти

Теги: ,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: