Станіслав Калашник – архітектор який воскрешав церкви




В четвер 5 квітня, в тернопільській галереї «Бункермуз» о 16 годині відкривається виставка  «Воскресіння» відомого тернопільського архітектора, реставратора та художника, член-кореспондент Академії архітектури України, члена Спілки архітекторів України Станіслава Калашника. Виставка проходитиме за ініціативи Арт клубу Коза.




Про виставку «Воскресіння» нам розповів син майстра Олександр Калашник: «Виставка присвячена святу Воскресіння. Батько любив нагадувати, що в руках митців воскресають храми, майстри наче вдихають у них нове життя. На виставці робиться акцент власне на сакральну архітектуру. Станіслав Олександрович завжди переконував громади та людей, що доцільно відреставрувати храм з багатовіковою історією.»

Під керівництвом Станіслава Калашника відреставровано церкви св. Миколая (14 ст.; с. Збручанське), святого Миколая (18 ст.; с. Сапогів, обидва Борщівського району), святого Георгія (16 ст.; с. Касперівці Заліщицького району), святого Миколая (16 ст.; с. Колодне Збаразького району); дерев’яні — Зачаття св. Анни (17 ст.; с. Волиця), Параскевії П’ятниці (17 ст.; с. Козина, обидва Гусятинського району), ратушу (18 ст.) у Бучачі та ін.

Він є автором пам’ятника Тарасу Шевченку (1982; скульп. Микола Невеселий) меморіальної дошки В’ячеславу Чорноволу в місті Тернополі (скульптор Маляр Я.), він також є автором проекту пам’ятника Северину Наливайку у смт. Гусятин (скульптор Сікорський К.). Станіслав Олександрович навчався графіки у відомих художників Леонова Г. А., Шендерея І. А., Петрика А. І.

Роботи Станіслава Калашника неодноразово виставлялися на колективних і персональних виставках, однією з перших була виставка в Тернополі в 1998 році. В 2008 році в Тернополі відбулася виставка приурочена 60-ти річчю майстра. В 2009 році виставка Станіслава Калашника відбулася в  Збаразькому замку. А в 2010 році в Мукачево пройшла вже посмертна виставка майстра.

«Він любив малювати квіти. Часто було так, що мама приносила квіти, чи то на свята, чи то з дачі, і батько за кілька годин малював картину наголошуючи на тому, що букет протримається кілька днів і зав’яне, а картина залишиться на довго. Батько любив Карпати, виходив на полонину і робив замальовки, часто бувало так, що з відпочинку в горах він привозив не одну картину.» – згадує про моменти творчості батька, Олександр Калашник.

 




Категорії: Події

Теги: ,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: