Військову техніку на сході України ремонтує інженерна рота 105-ї бригади тероборони ЗСУ. Від роботи цих військовослужбовців залежать інші підрозділи, розповів Суспільному пресофіцер бригади Юрій Кульпа.
Військовослужбовець із Тернопільщини Микола з позивним Чебурек глушить двигун чеського автомобіля “Татра”, зістрибує з підніжки кабіни і витирає руки:
“Щодня є якась робота. Техніка не нова, ламається, але мусить робити. І завтра машина на виїзд. Важку техніку на сході України використовуємо щодня. Вона треба, щоб рити капоніри, бліндажі, окопи”.
Військовослужбовець ЗСУ Микола з позивним Чебурек. Суспільне Тернопіль
“Ви бачите, який ківш?,—показує чоловік рукою догори. —Що він може загребти? Перевертається, крутиться на 360 градусів”.
Ківш автомобіля. Суспільне Тернопіль
Військовий обходить важкий автомобіль, відчиняє двері до ще однієї кабіни:
“А це місце для кранівника. На цій “Татрі” мають працювати двоє. В одній кабіні водій, в іншій — кранівник. Гарна машина, але до неї дуже мало запчастин. А техніка завжди має бути справна. Бо тут не таке, як дома: “А, завтра зроблю”. Таке ні. Техніка має грати. Десь щось не грає, зразу хлопці говорять: “У мене така от проблема”. Зразу щось підшуковуємо, чік-чік-чік, та й вже їде”.
Ще одна кабіна автомобіля. Суспільне Тернопіль
Далі Микола веде до крана, який використовують для будівництва фортифікаційних споруд:
“Старенька машина, але машина надійна. Теж був коло неї ремонт, розлетілося клапанне гніздо на п’ятому циліндрі, — зробили. І машина теж в строю”.
Микола долучився до ЗСУ з початком повномасштабного вторгнення. До того, розповідає, пропрацював водієм 25 років. В армії служить водієм-сапером:
“Дивився, що батько робить, що дід робить, тай собі навчився”.
На запитання: “Ви свою роботу любите?”, — відповідає:
“Ну, а нє?! Якби не любив, то робив би щось інше. Воно моє”.
Військовослужбовець Микола показує автомобіль з краном. Суспільне Тернопіль
Запитую військового про його зачіску, — усміхається:
“Оселедця ношу, напевно, з 2023 року. Раніше був без бороди, а тепер і бороду маю”.
У великому ангарі кілька чоловіків ремонтують трактор.
Керує процесом військовий Іван з позивним Дяк. Каже, напевно, проблема з мотором:
“Шукаємо причину, десь тре здибати її і треба зробити, бо він був на виїзді, там на передку, приїхав сюди — мотор застукав”.
Військовослужбовець ЗСУ Іван із позивним Дяк. Суспільне Тернопіль
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Іван займався фермерством. Залишив поле й пішов на війну:
“Мене у квітні 2022 року призвали. Поле в оренду віддав і пішов на війну. Жінку вдома тим полем мучити сенсу нема, бо то буде для неї багато роботи. Закінчиться війна, то назад поле заберу. Буде видно”.
Допомагає з ремонтом військовослужбовець Василь із позивним Матрос. За його словами, справна техніка на війні — це дуже важливо:
“Без техніки не дамо ради. Так як ми того року поставили 7 бліндажів чи 8-м, то вони все викопали. Всі підрозділи залежать від нас. Все ми їм підготовлюємо, вони на готове заїжджають, аж до тапчанів, до столиків і поличок”.
Військовослужбовець ЗСУ Василь із позивним Матрос. Суспільне Тернопіль
Коли наша знімальна група майже закінчила роботу, знову підійшов Микола:
“Чекайте, чекайте я маю ще дуже важливе сказати, запишіть це. В нашу інженерну роту треба шоферів, трактористів, саперів. Запрошую. Запрошую, козаки, давайте ще во чуть-чуть і дотиснемо”.