Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого Олександра С. та його захисника на вирок Кременецького районного суду від 30 травня 2024 року.
Як встановлено судом, 18 грудня 2023 року, приблизно о 16 год. 40 хв. між 36-річним Олександром С. та 58-річним Петром К., які перебували на кухні за місцем свого проживання у с. Лосятин Кременецького району, на побутовому ґрунті раптово виникла словесна суперечка. В ході конфлікту Олександр С. взяв зі столу ніж і вдарив потерпілого у щоку, спричинивши наскрізне легке тілесне ушкодження. Захищаючись, Петро К. правою рукою схопився за клинок, відламав від ручки ножа і кинув на підлогу. Тоді обвинувачений схопив інший ніж і тричі вдарив ним потерпілого у спину та умисно вбив його.
Вироком Кременецького районного суду від 30 травня 2024 року Олександра С. визнано винуватим у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (ч. 1 ст. 115 КК України) та призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі.
До відома: санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Обвинувачений та його захисник не погодились із призначеним покаранням і в апеляційних скаргах просили змінити вирок у цій частині. При цьому захисник просив призначити Олександрові С. 8 років позбавлення волі, а обвинувачений – зважити на те, що разом зі співмешканкою він виховував двох малолітніх дітей, хоча у свідоцтві про народження він батьком не записаний, а також наявність у нього лише однієї нирки.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, прийшла до висновку, що обрані районним судом вид і міра покарання пропорційні тяжкості вчиненого правопорушення та особі обвинуваченого і підстави для зміни вироку не має.
Так, у своїх показах обвинувачений повністю визнав вину і під час слідчого експерименту у присутності захисника показав, якими ножами і як саме наносив удари Петрові К. Крім того, його винуватість підтверджено показами свідків – співмешканки Петра К. та його сестри, співмешканки Олександра С., протоколом слідчого експерименту, висновками судових експертів. Щодо доводів Олександра С., що потерпілий перебував у стані алкогольного сп’яніння, то вони повністю спростовані висновком судової медекспертизи, оскільки в крові Петра К. будь-яких спиртів не виявлено, натомість у крові обвинуваченого виявлено етиловий спирт.
Погодилась колегія суддів і з обраними мірою та видом покарання, адже районний суд врахував, що Олександр С. учинив особливо тяжкий злочин і своїми діями спричинив загибель людини. Також взяв до уваги чисельну кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, нанесених у життєво важливі органи; поведінку винного та потерпілого, що передувала події; обставину, яка обтяжувала покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та пом’якшувала покарання – визнання вини, щире каяття і активне сприяння у розкритті злочину, а також думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні. Врахував суд, що за місцем проживання Олександр С. характеризувався посередньо, в силу ст. 89 КК України уважається таким, що не мав судимостей, завдану шкоду потерпілій не відшкодував. Однак зважив і на посткримінальну поведінку обвинуваченого: в той час, як Петро К. стікав кров’ю від отриманих поранень, він не викликав швидку допомогу. Окрім того, матеріали справи не містили жодних даних стосовно незадовільного стану здоров’я обвинуваченого і що на його утриманні було двоє неповнолітніх дітей.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги обвинуваченого Олександра С. та його захисника залишила без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 30 травня 2024 року – без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
