Багатостраждальний закон про вищу освіту, навколо якого ламалося стільки списів, нарешті дійшов до парламенту, пише Сегодня.
Як повідомив прем’єр-міністр Микола Азаров на своїй сторінці в Facebook, він вже вніс текст законопроекту до Верховної Ради. «Була жорстка дискусія в ході засідання робочої групи в Кабміні. З усіх питань досягли консенсусу і остаточний узгоджений текст законопроекту направлений до парламенту. Його почнуть розглядати вже на наступному сесійному тижні (починається 18 листопада – Авт.) », – Розповів« Сегодня »заступник голови парламентського комітету з питань освіти Максим Луцький.
НОВИНКИ
Законопроект пропонує багато речей, які серйозно змінять існування вузів. «Стипендія студентів підвищитися, плата за навчання змінюватись не буде, розширюється фінансова автономія вузів. Крім того, студенти отримають можливість самостійно обирати частину предметів, як це заведено в європейських вузах (навчальна програма складатиметься з двох частин: обов’язкових предметів і тих, які студенти можуть вибирати самі. – Авт.) », – Розповів« Сегодня »міністр освіти Дмитро Табачник. Закон про вищу освіту намагалися прийняти і раніше, але ці спроби провалилися. Опозиція говорить про те, що виною тому стали студентські протести (тоді пропонувалося переглядати плату за навчання щороку і коригувати її залежно від зростання інфляції). Але були й інші причини, зокрема норма про те, що всі вузи підпорядковуватимуться виключно Міністерству освіти, викликала протест з боку інших відомств. Однак недавній скандал з невизнанням дипломів наших медичних вузів в Саудівській Аравії знову зробив актуальним це питання. Тепер же, якщо закон приймуть, за якість освіти у всіх вузах відповідальність буде нести одне відомство.
Нагадаємо, на думку президента Януковича, закон про вищу освіту має розширити автономію ВНЗ, дати можливість практичного застосування наукових розробок вузів, пов’язати навчання і практику, зробити студентів затребуваними на ринку праці. Опозиція каже, що ці норми в тексті законопроекту не дотримуються. «Це не закон про вищу освіту, це закон про Міністерство освіти. Він додає 20 повноважень для МОН, Централізуя сферу освіти в одних руках: всі фінанси, всі кадрові призначення. В таких умовах не буде боротьби за якість освіти, буде боротьба за лояльність і в швидкості добігання до міністерського кабінету », – говорить нардеп від НУНС, член комітету з питань освіти Леся Оробець. Табачник всі ці звинувачення відкидає, зокрема, за його словами, закон передбачає більшу фінансову самостійність вузів (їм дозволять вільніше користуватися засобами зі спецфонду – тими грошима, які вуз заробив сам).
ПРОТЕСТИ БУДУТЬ
Студентські рухи, які проводили протести проти ухвалення закону раніше, обіцяють, що протестуватимуть знову. «Краще залишити в силі нинішній закон попри його недосконалість. Наприклад, обіцяють підвищення стипендії, а в бюджеті ці кошти не передбачені », – обурюється представник неформального об’єднання студентів« Отпор », активно протестувала нещодавно проти студентського референдуму, Артур Переверзєв. «Головне законодавчо прописати норму про підвищення стипендії до прожмінімума. А діяти вона може почати і з наступного бюджетного року, це можна прописати в перехідних положеннях », – парирує міністр освіти Дмитро Табачник.
5 ГОЛОВНА ЗМІН у «вишці»
Усі ВНЗ підпорядкують МОН, фахівців ліквідують, а стипендії підвищать до прожмінімума
Усі ВНЗ (крім військових) будуть підкорятися Міносвіти. Зараз є вузи, підпорядковані МОЗ, Мінкультури, Мінтрансу.
Розмір мінімальної стипендії не може бути нижче прожиткового мінімуму (934 грн., З 1 грудня – 953 грн.). Зараз стипендія в середньому 720-730 грн. (Підвищена стипендія для відмінників – 780-790 грн.)
Плата за навчання встановлюється при підписанні контракту і не змінюється весь термін навчання.
Ця норма працює і зараз, але в більш ранніх проектах пропонувалося дати вузам право щорічно коригувати суму оплати залежно від зростання інфляції.
Не буде фахівців. Будуть освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст (2-3 роки навчання), бакалавр (3-4 роки навчання), магістр (після отримання звання бакалавра – ще 1,5-2 роки навчання). Таким чином ми наближаємося до Болонської системи: в європейських вузах є лише бакалаври і магістри, у нас же зараз існує ще й проміжне звання – спеціаліст)
Вводиться класифікація ВНЗ за кількістю напрямків освіти та наукових спеціальностей. Вищий рівень – університет. Вони діляться на класичні (готує бакалаврів і магістрів по 8 галузям освіти, а докторів філософії та докторів наук – по 12 спеціальностям) та профільні (4 галузі для магістрів і бакалаврів і 8 спеціальностей для вчених). Середній рівень – академія (готує бакалаврів і магістрів по 2 галузям освіти, докторів філософії та докторів наук – теж по 2 спеціальностями). Останній – коледжі (готують бакалаврів) і профколледжі (готують молодших спеціалістів). Вони змінять нинішні училища і технікум
