Приблизно о 10.00 голові Кременецької районної ради Смаглюку А.М. принесли повістки про прибуття у військомат “із речами” на 12.00.
Юридична служба зразу ж підготувала відповідну заяву, у якій з правової сторони чітко визначила, чому голова районної ради не може бути мобілізований, а особливо у такому темпі у збройні сили. Незважаючи на це, о 11.50 при райраді припаркувався автомобіль, у якому знаходилися представники райвіськомату та міліції. Стояли довго і нудно, маючи намір затягнути голову райради примусово у військомат, але Смаглюк А.М. із ранку був на відкриті гемодіалізного центру, опісля поїхав по району. Таким чином доля так і не звела всіх фігурантів історії.
Відкидаємо особистісне, та звернемо увагу на можливі наслідки успішного завершення “операції мобілізації”. Голова райради займає представницьку посаду, саме він скликає сесії райради, на яких попри скептицизм до її діяльності, але виділяються бюджетні кошти, здійснюється їх перерозподіл і т.п. Тобто собі уявіть – одним махом район входить “у стопор”: гроші є, але виділити їх не можна, особа, яка володіє правом підпису, печаткою, відповідними повноваженнями відсутня і не може виконувати відповідні дії. Ось із цього місця і детальніше на варіантах причин описаних подій.
Перший. Цілеспрямована діяльність спрямована на погіршення соціальної ситуації у районі ( а нагадаємо – починається навчальний рік: зарплати, доплати і т.д., і нічого не вирішується), як наслідок соціальне невдоволення і вибух. Не інакше, як робота агентури іноземної держави, із якою ми воюємо.
Другий. Передвиборчі ньюанси. Уже не перший раз мобілізація стає засобом зведення рахунків у районі. Це у певний період часу пережив на собі і теперішній голова РДА Сімчук С.Р., і наша організація, та і подібних випадків (особливо по селах) безліч. Попри загальний негативний імідж ВО Свободи як партії, особистий авторитет А. Смаглюка, який одночасно є і головою районної організації ВО Свобода є пристойний, що становить “загрозу” для партій-блоків конкурентів. Тобто два варіанти: або мобілізувати, або просто показати його у невигідному світі – злякався.
Третій. Просте ненрозуміння воєнкома Фещенка Ю. того, що він робить. І жодна здравомисляча людина не скаже, що от молодець, бере в армію всіх без перебору.
Куди не крути, але черговий “ляп” воєнкомів. По правді кажучи стає страшно: уявіть, що у країні запроваджують військовий стан, і всі головні важелі влади переходять до військоматів. Винищать половину людей на місці (придумають за що), половину на фронті, а решта самі заткнуться. Чи не є це головною мети війни та такої мобілізації?
