Сьогодні ми розповімо вам історію, яка зігріє серце і надихне повірити в себе. Уявіть: маленька дівчинка з Чорткова з великими мріями і пензликом у руках, а потім – блискучий Лондон, де ці мрії розквітли на полотнах, що підкорили мистецтвознавців, пише Сільський господар.
Знайомтеся, Марія Фіняк – талановита українка, яка під псевдонімом Марія Фін (Maria Fin) вже понад десять років живе у Великій Британії, прославляючи нашу культуру і незламний дух через мистецтво. Її найвідоміша картина – синьо-жовтий Новий рік над Лондоном – стала справжньою перлиною, що облетіла лондонські виставки у 2023 році.
Мрія, що чекала крил
Марія зізнається: «В Україні її дитяче захоплення малюванням часто сприймали з усмішкою. «Мені казали: «Думай про життя, сім’ю, заробіток, а не про мистецтво – воно не прогодує», – згадує вона з легкою ностальгією. Але в її душі завжди жила магія: «Ще маленькою я дивилася на людей, які малюють, і думала – це чаклунство! Як із фарб і пензлів народжуються картини, що дарують тепло і спокій? Я й уявити не могла, що колись сама стану однією з таких чарівниць».
У шкільні роки Марія брала участь в олімпіадах із образотворчого мистецтва, навчалася у Чортківському центрі дитячої творчості. Та з часом її творчий шлях, здавалося, затих – аж поки доля не привела її до Лондона. «Я приїхала в гості до батька – і залишилася. Лондон обійняв мене як рідне місто, і шепнув: «Тут можливо все», – ділиться вона. Саме тут, за тисячі кілометрів від дому, її мрія отримала крила.
Знайомство з українкою з Івано-Франківська стало доленосним. «Вона просто спитала: «А що тебе стримує?» І я задумалася: справді, чому б не спробувати?» – згадує Марія. Так почався її шлях: курси в Art Academy London, заняття в студії української художниці Ольги Браун і перші кроки до визнання. «Лондон навчив мене, що вчитися ніколи не пізно», – усміхається майстриня.
Мистецтво, що лікує душу
24 лютого 2022 року світ Марії перевернувся. «Я взяла телефон – і побачила новини про вторгнення. Біль, шок, злість… Час зупинився», – згадує вона з тремтінням у голосі. Відчуття провини за те, що вона в безпеці, а рідні – в Україні, не давало спокою. Але Марія знайшла свій спосіб бути поруч із Батьківщиною: її картини зазвучали на благодійних аукціонах і виставках, збираючи кошти для України. «Я відчула, що можу бути корисною», – каже вона. Жінка долучалася до ініціатив інших митців-добродійників, і вкупці вони організовували численні аукціони, виручені кошти з яких йшли на потреби багатостраждальної України.
Життя в Лондоні стало для неї паралельною реальністю: мирні будні контрастують із тривогою за Україну. «Відстань між країнами зникла. Моя душа – там, із рідними», – ділиться Марія. За три роки війни вона помітила, як змінилося ставлення британців: «Спочатку вони активно підтримували нас, а тепер війна для них – далека новина. Нещодавно одна жінка здивовано спитала: «А хіба у вас війна ще не закінчилася?» Та все ж Марія вдячна за тепло місцевих, пригадала як її інструктор із водіння відмовився брати плату, сказавши: «Краще задонать ці гроші Україні».
Синьо-жовта казка над Темзою
Однією з найяскравіших сторінок її творчості стала картина про Новий рік у Лондоні. «Зазвичай я довго готуюся до роботи, виношую ідею. Але коли Біг-Бен пробив північ, а я побачила синьо-жовте London Eye і почула слова підтримки від диктора, натхнення прийшло миттєво. Картина народилася за кілька годин», – згадує Марія із захопленням. Цей твір став символом єдності й надії, а згодом художниця подарувала його другу сім’ї – українцеві з Івано-Франківська. «Мені важливо, щоб мої картини потрапляли в добрі руки», – ніжно каже вона.
Нині Марія з чоловіком працюють у сервісному центрі Land Rover і Jaguar, а щоб бути ближче до роботи, переїхали в затишне передмістя Лондона. Там вона знайшла однодумців у місцевій мистецькій спільноті. «Ми збираємося щоп’ятниці ввечері – від підлітків до 80-річних леді. Усі різні, але коли малюємо, вік зникає. Очі палають, а серця б’ються в унісон заради прекрасного», – захоплено розповідає вона.
Полотна перемоги
Марія сумує за Україною, її серце розривається від новин, але в очах – незгасна віра. «Цей біль не вічний. Скоро настане перемога – світла над темрявою, добра над злом», – каже вона. Художниця вже мріє про нові картини, де головною героїнею стане омріяна перемога України.
Її історія – як ніжна мелодія, що звучить крізь шум великого міста. Марія Фіняк – це не просто художниця, а голос української душі, що малює любов, силу і надію на полотнах Лондона.
Зоряна ДЕРКАЧ