Головна Новини 600% річних та «вибивання» чужих боргів: як тернополяни потрапляють на гачок сучасних...

600% річних та «вибивання» чужих боргів: як тернополяни потрапляють на гачок сучасних рекетирів

Яскраві вивіски на вулицях, повідомлення, які приходять на ваш мобільний телефон – і все це супроводжується оманливо-привабливими пропозиціями: «швидкі гроші до зарплати», «кредити без довідки про доходи», «кредити без прихованих платежів». Небанківські установи обіцяють золоту манну з неба. Зважаючи на те, що рівень доходів в українців не високий, а в умовах карантину багато-хто взагалі залишився без роботи, люди вважають, що мікрозайми – найкращий вихід. Однак у реальності маленька сума дуже швидко обростає «драконівськими» відсотками, затягуючи позичальників у боргову яму, пише Номер 1 Непоодинокі випадки й оформлення кредитів за чужими документами, вимагання неіснуючих боргів, погрози. Що таке насправді мікрокредитування, до яких способів шантажу вдаються та історії потерпілих людей – наші журналісти підготували спеціально для читачів «Номер один».

Переоцінюючи власні можливості, громадяни масово оформляють кредитні угоди на купівлю комп’ютерної та побутової техніки, квартир, будинків, автомобілів тощо, хоча не завжди можуть вчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки та суму боргу. На сьогодні досить актуальною є проблема невиконання кредитних зобов’язань клієнтами, але в той же час висока процентна ставка по кредиту не дає можливості розрахуватися остаточно.

Мікрокредитування – один з основних видів мікрофінансування, що полягає у видачі невеликих кредитів людям, які не мають доступу до традиційного банкінгу з різних причин. Вартість мікрокредитів зазвичай у рази перевищує ставки за звичайними банківськими позиками. В Україні поняття «мікропозика» з’явилося у 2011 році.  До 2015 року фінансові обороти галузі збільшились на третину. З огляду на суворі вимоги банків і нестабільність курсу, ця послуга швидко стала набирати популярності. 2015 року мікрофінансові організації перевершили банки за обсягом позик, видавши їх на загальну суму 10 млрд. гривень. Онлайн-кредитування в Україні стало активно розвиватися зі збільшенням кількості власників пластикових карток. Згідно з оцінками експертів, у 2016 році ця цифра склала 41 млн. людей. При цьому кількість безготівкових операцій за два роки збільшилась у чотири рази. Цей фактор став вирішальним для активного впровадження інтернет-напряму в сферу мікрокредитування.

Виділяють декілька етапів стягнення заборгованості: м’який, важкий та юридичний. В останньому колекторські компанії не зацікавлені, адже через тривалі судові процеси та значні додаткові фінансові витрати звертатися до суду їм не вигідно, тому й вдаються до різного роду маніпуляцій та залякування.

Наші журналісти скористалися сервісом оформлення онлайн-кредитів. Усе справді дуже просто, реєстрація займає до 5 хвилин, ще 10 хвилин, поки прийдуть гроші на картку. Також кредитори не приховують, що надають кошти під величезний відсоток. Із 14-ти проаналізованих нами фінансових компаній процентна ставка – від 600% до 900% річних.

– Мені терміново потрібні були гроші. Дружина лежала у лікарні, а ви ж самі знаєте, які ліки зараз дорогі. Кредиту в банку мені не дали, бо я не мав офіційного працевлаштування. І тоді мій друг порадив звернутися до однієї з таких фінансових компаній. Їм не потрібно було підтверджувати мою платоспроможність, адже всі заявки заповнювалися в інтернеті – пиши, що хочеш. Вказуєш серію і номер паспорта, ідентифікаційний код, номер телефону, номер банківської картки, місце реєстрації та роботи (навіть неофіційної) і все, кілька хвилин – і гроші приходять на картку. Я взяв 12 тисяч гривень, а через 3 місяці потрібно було повернути понад 33 тисячі. Просто космічна сума для мене. Мені телефонували з погрозами, навіть прислали лист із суду. Я пішов з ним до юриста, а виявилось, що це був лист, який зовнішньо мав ознаки позовної заяви до суду, однак із припискою «Зразок». Юрист мені пояснив, що такі листи надсилаються боржникам задля залякування. Зважаючи на те, що я кредит узяв, мені довелося його повернути, але я не розраховував на такі відсотки. Тому, позичивши гроші, перекрив кредит і більше ніколи не скористаюся подібними послугами, – каже Олександр зі Скалата.

– Якось я прокинулась від телефонного дзвінка. На годиннику була 6 ранку. З трубки лунав чоловічий голос, записаний на плівку. Зміст розмови зводився до того, аби я передала певній особі, щоби та погасила свій кредит. Тоді подумала, що хтось помилився номером. Але через деякий час із тієї компанії мені почали телефонувати мало не щодня. Згодом у трубці я чула вже голос реальної людини. І скільки б разів не намагалася їм повідомити, що тієї особи, яка взяла у них кредит, я не знаю, мене ніби не чули. Колектори ставали все жорсткішими, у розмові використовували погрози, нецензурну лайку. Залякували тим, що прийдуть на роботу до моїх рідних, відберуть моє майно і взагалі «пустять по світу». Врешті-решт мій терпець урвався і я почала власне міні-розслідування. Виявилось, що жінка, яка взяла кредит, родом із Харківщини. У нас немає ні спільних друзів, ні знайомих. Коли вона брала кредит, то вказала мій номер навмання. І колектори, не знайшовши її, вирішили «вибити» кошти з мене, мовляв, я поручитель. Моя війна тривала з ними довго, я зверталася до кредиторів з офіційним листом, телефонувала у центральний офіс. Як виявилось, лише ті, хто «вибиває» гроші, вміють тиснути морально й агресивно ведуть розмову. У центральному офісі після моїх дзвінків, де я чітко обґрунтувала свою позицію з посиланням на нормативно-правові акти і зазначила, що їм загрожує кримінальна відповідальність, дівчина на іншому кінці слухавки просто розплакалася. Після цього зі мною зв’язався керівник якогось відділу з цієї фінансової компанії. Я йому все розклала по поличках, і мій телефон зник з їхньої загальної бази боржників. Але така моя боротьба тривала близько року. І в цій ситуації найгірше те, що люди, як правило, з низьким рівнем правової освіти, повіривши залякуванням, можуть погасити кредит, якого навіть і не брали, – розповідає тернополянка Вікторія.

– Мій знайомий узяв в одній із фінансових компаній кредит і вказав мене як поручителя. Я ж про це нічого не знала навіть. Згодом він виїхав до Польщі і, як виявилось, кредиту не погасив. Колектори почали мені телефонувати чи не щодня. Погрожували, кричали, обзивали. Але шоком для мене було те, що вони знайшли мої фото в одній із соціальних мереж і наклали на них образливі фрази типу «Я Оксана і я с..су» й почали поширювати їх у групах Фейсбуку. Це було так принизливо і жахливо. Нервувала сильно, почала навіть приймати заспокійливі. Вони телефонували до мене на роботу, розповідали моєму начальнику, що я злочинець, бо взяла гроші і не віддала. Крім того, намагалися маніпулювати моїм шефом, мовляв, навіщо вам такий проблемний працівник, що псує репутацію фірми. Добре, що мій начальник – розумний чоловік і не зважав на їхні дзвінки. Коли мені увірвався терпець, я почала шукати знайомого, який узяв той бісовий кредит. Через кілька місяців він вийшов на зв’язок, я йому все розповіла, і він оплатив кредит, після того мені не телефонували, – ділиться своєю історією тернополянка Оксана.

– Звернення з приводу телефонного шахрайства від мешканців нашої області – не рідкість. Якщо до вас зателефонували з вимогою оплатити кредит, то не панікуйте. Спокійно скажіть, що ви не підписували жодних фінансових документів, а людини, яка, мовляв, заборгувала, не знаєте. Якщо ж на тому кінці слухавки наполягатимуть на своєму, повідомте їм, що ви звернетеся на лінію 102 за допомогою. Зазвичай цього буває достатньо. Однак якщо дзвінки повторюються, заблокуйте цей номер. Якщо ж вам продовжують телефонувати з інших номерів, обов’язково звертайтеся за допомогою до правоохоронців. Працівники поліції на випадок таких ситуацій мають спеціально розроблену інструкцію та знають, як їм діяти. Зараз у поліції є технічна можливість перевірити, звідки було здійснено дзвінок. У будь-якому випадку не виконуйте вказівок тих, хто тероризує вас подібними дзвінками, і не перераховуйте їм коштів. Якщо є така можливість, записуйте аудіодзвінки, це потрібно для того, аби правоохоронці розуміли, як кваліфікувати дзвінок, та знали, як вносити відомості в ЄРДР, адже часто у таких дзвінках людям погрожують. Ще раз наголошую: у випадку таких телефонних дзвінків звертайтеся до правоохоронців, – розповів керівник сектора комунікації головного управління Національної поліції у Тернопільській області Сергій Крета.

Іванка Біла

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here