Остання неділя календарної осені, 26 листопада, стала світлим і пам’ятним днем у духовному житті долинсько-шульганівської парафії храму святого Архистратига Михаїла та й в усій Бучацькій єпархії УГКЦ загалом. Крім архиєреського Богослужіння, яке для будь-якої церковної громади уже є святочною подією, 50-річчя хіротонських свячень відзначав місцевий парох, о. Роман Гончарик, котрого відтепер по праву іменуватимуть отцем-мітратом, розповідає Чортків Сіті
Попри рвучкий холодний вітер і легенький морозець, нескінченним потоком тяглися вірні з Долини та Шульганівки на святочну недільну відправу до величного Божого храму, «родом» з далекого 1882 року, що розкинувся на пагорбі серед старого цвинтаря.
Любомир Габруський
Любомир Габруський
Урочиста зустріч єпископа, символічне вручення ключів від церкви, Свята Літургія, чудовий спів церковного хору, чимало приїжджих почесних гостей – все це надовго запам’ятається вірянам.
Любомир Габруський
Любомир Габруський
Приємною несподіванкою для винуватця торжества – отця Романа Гончарика було отримання ним Єпископської Грамоти, а надто оголошення Декрету Святійшого отця Української Греко-Католицької Церкви, Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава, яким, оцінюючи ревність для Божої слави і добра УГКЦ, багаторічне священниче служіння, яке характеризувалося будівництвом та відновленням храмів, особливо в часи виходу католицької Церкви з підпілля, значний внесок у заснування Дяківсько-катехитичного училища імені свщмч Григорія Хомищина, а також з нагоди 50-річчя священничих свячень іменувати митрофорним протоієреєм з уділенням права носити митру.
Любомир Габруський
Любомир Габруський
По закінченні святочної відправи маса вітань линула на адресу ювіляра – від Нагірянського сільського голови Ігоря Кіндрата, директора ПАП «Довіра», депутата обласної ради Олега Войцишина, старости Шульганівського старостинського округу Людмили Гульки, парафіян сіл Долина та Шульганівка, а також Білої, Пробіжни і Сосулівки, церкви Вознесіння Христового м. Чорткова, де свого часу служив отець, церковного братства, сестринства, спільноти «Матерів Молитви», маленьких вихованців дитсадочка «Сонечко» і вчителів та учнів Шульганівської школи. З далекої Англії приєднався до щирих вітань багатолітній регент Петро Свистун. А місцевий вокальний жіночий ансамбль «Перевесло» присвятив своєму пароху чудову вітальну музичну композицію.
Любомир Габруський
Любомир Габруський
Опісля присутні мали нагоду переглянути відеопрезентацію про духовне життя отця.
Народився о. Роман Гончарик 25 грудня 1945 року в селі Тудорів тодішнього Копичинецького району. Опісля закінчення школи працював на різних роботах, служив в армії. З 1970 по1974 рік навчався в Одеській духовній семінарії. У 1972-му одружився. Батько трьох дітей. До слова, обидві його доньки також поєднали своє життя зі священнослужителями, які служать в далекій Канаді.
Свою священничу діяльність розпочав зі села Рідзвяне, відтак виконував релігійні потреби сіл Струсів, Варваринці, Налужжя, Заздрість, Бернадівка Теребовлянського району. У 1980 р. освятив хрест на місці поховання воїнів УПА, за що був покараний радянською владою – без права служіння 7 місяців.
Після відбування покарання певний час служив на Львівщині. Через сімейні обставини повернувся на рідну Тернопільщину, де був призначений парохом с. Пробіжна.
У липні 1990 року з його ініціативи повернулися в лоно греко-католицької Церкви села Пробіжна, Великі і Малі Чорнокінці, Чорнокінецька Воля, Тарнавка. Чимало доклався до створення Дяківсько-катехитичної академії ім. свщм Григорія Хомишина, де викладав десять років катехизм. У 1986 р. перейшов на парафію Вознесіння Господнього в місті Чорткові, обслуговував також села Біла і Скородинці. Разом з парафіянами заклав фундамент церкви Воздвиження Чесного Хреста у Білій.
2005 р. отець Роман стає парохом парафій села Сосулівка, а також сіл Долини та Шульганівки. В останній служить донині.
З його приходом зроблено ремонт церкви, поштукатурено фасад, помальовано стіни, придбано нові дзвони, відремонтовано будинок біля церкви, де відкрито катехитичний клас, реставровано позолотою іконостас і бокові кивоти, побудовано каплицю святому Архистратигу Михаїлу, збудовано і відновлено каплиці Божої Матері. Багато зусиль отець Роман прикладає для духовного виховання дітей та молоді, бере активну участь у шкільному житті дітей парафії.
Любомир Габруськи
«Ніколи не покладався на самого себе, а лише на Бога і Його ласку. Старався бути добрим пастирем для своєї пастви. І скільки Бог відпустить здоров’я, стільки сповнятиму свої священничі обов’язки», – мовив у подячному слові митрофорний протоієрей о. Роман Гончарик.
Автор: Любомир Габруський
Тож побажаємо отцю Роману, який ось уже 50 років сіє зерна віри, надії, любові, дбає про духовний світ парафіян, активно відстоює греко-католицьку Церкву, Україну і українців, користується величезною повагою і авторитетом серед своїх вірян, ще довго служити у Христовому винограднику. А планів, зі слів парафіян, попри поважний вік отця, ще дуже і дуже багато. Дай, Боже, усім їм справдитися!
