Головна Новини «3,15 (!) проміле. П’яний водій збив Петра і навіть не гальмував…»

«3,15 (!) проміле. П’яний водій збив Петра і навіть не гальмував…»

Батьки загиблого тернополянина добиваються суворого покарання для винуватця аварії. Петро Новомлинський із Тернополя міг би жити, якби на його шляху не вилетів п’яний водій. Безвідповідальність, на жаль, призвела до фатального.

Уночі з 7 на 8 квітня цього року Петро повертався додому після зустрічі з другом. Прямував через пішохідний перехід на проспекті Злуки в Тернополі — у напрямку парку Національного відродження. В одну мить його збив на високій швидкості автомобіль Daewoo… Залишалося якихось два кроки до тротуару. Від сильного удару хлопця підкинуло в повітрі, вдарило об автомобіль та до асфальту. Петро ще прожив у стані коми в реанімації 21 день, однак через важкі травми врятувати було нереально. Не стало його 28 квітня, поховали — 1 травня. Хлопцеві було 22 роки, 18 червня мало б виповнитися 23. Автомобілем Daewoo керував його ровесник Олександр Мартинюк.

Нещодавно кримінальну справу за фактом ДТП передали до Тернопільського міськрайонного суду, вже відбулося два засідання. «Петро був міцним, як скеля» Батьки Петра Тетяна і Олег Новомлинські (на фото) відстоюють справедливий розгляд справи в суді й суворе покарання для винуватця аварії. Про обставини трагедії розповіли «НОВІЙ…».


Обвинувачуваний у злочині натомість після судового засідання відмовився надати коментар журналістам.
— Водій порушив усе, що міг: сів за кермо в нетверезому стані — у його крові було 3,15 (!) проміле алкоголю, що в 16 разів більше за допустиму норму, перевищив швидкість, не гальмував перед пішохідним переходом, продовжив рух навіть після того, як збив Петра, — зітхає пані Тетяна. — За сином «зеброю» ішли ще двоє людей, це добре видно із запису відеореєстратора з автомобіля, який у той момент був припаркований на узбіччі біля протилежної смуги. Не розумію, чому слідство не знайшло тих пішоходів і не допитало як свідків. Хтось викликав швидку, медики надали першу допомогу і доправили сина до лікарні. Петро був у вкрай важкому стані: переламані ноги, хребет, череп, пошкоджені внутрішні органи… Довелося ввести у стан штучної коми, а через кілька днів він сам впав у кому. 21 день лікарі робили все можливе, але не врятували… Син помер, так і не прийшовши до тями. Нам відразу не давали шансів. Коли вночі до чоловіка зателефонували з лікарні, то попередили, що син може не дожити до ранку. Травми були несумісні з життям, але у нас все ж жевріла надія. Організм сина був дуже сильний, навіть після такого удару ще стільки днів працювало серце, протягнув певний час. Йому дуже личило ім’я Петро, що в перекладі з грецької означає «скеля», адже мав зріст 1,96 м, майже ніколи не хворів. На жаль, водій через свої легковажні дії забрав у нього молоде життя…


«Водій ледве тримався на ногах…»


Було трохи за північ — тато зателефонував до Петра, бо хвилювався, де він допізна. Син не підняв слухавку, а згодом зв’язок із ним уже був відсутній. Це трохи насторожило батька, але думав, що просто розрядився телефон. Пані Тетяна тоді була в Польщі, дізнавшись про аварію, приїхала додому. — Близько 3-ої години ночі до чоловіка зателефонували з лікарні. Радили швидко приїжджати, бо син в критичному стані. Шокований від почутого, помчав разом із старшим сином Павлом до медзакладу, — згадує жінка. — Лікарі повідомили про стан Петра, але не знали за яких обставин він отримав травми. Тоді чоловік поїхав у поліцію і вже там довідався сумні подробиці. На місце аварії тієї ночі вони не їхали. У відділку поліції чоловікові показали запис із відеореєстратора, тож побачив, як усе сталося… Побачив там і затриманого водія — ледве на ногах тримався, до ранку не витверезився. Був настільки п’яний, що, здається, навіть не до кінця усвідомлював, що накоїв… Ми живемо на Східному масиві, тож, мабуть, Петро прямував тоді додому. Пішохідний перехід там освітлений, добра видимість. Це підтвердили під час слідчого експерименту. Син пройшов три смуги, ступив на четверту, як авто раптом змело його… Коли ми сиділи біля дверей реанімації, навідалася мама водія, просила пробачення. Приходив і винуватець аварії, але ми відмовилися спілкуватись із ним — було дуже важко. Вони частково відшкодували лікування нашого сина, водночас друзі Петра організували збір коштів. Водій хотів прийти з мамою на панахиду та похорон, але ми категорично відмовилися. Це було за день до Великодня. Серце розривалося: люди ішли до церкви святити паску, а у нас — похорон…

Водій заперечує, що був п’яний, хоча є відповідний висновок. Як відомо, на момент ДТП в автівці з ним ще був пасажир, який нині теж бреше, що водій був тверезий. Спершу суд обрав винуватцю аварії міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави 90 тисяч гривень. Вніс, вийшов на волю. Після смерті Петра наш адвокат клопотав про жорсткішу міру запобіжного заходу. Одягнули електронний браслет. Будемо вимагати в суді максимально суворого покарання для обвинувачуваного, бо людина, яка сідає в нетверезому стані за кермо, свідомо іде на злочин, стає потенційним вбивцею. Кожен водій повинен знати правила дорожнього руху і свої обов’язки, головне з яких — табу на алкоголь.

«Міг би радіти життю, якби не п’яний водій»

На перше судове засідання з Олександром Мартинюком приходила його мати. Просила у батьків Петра прощення, а обвинувачуваний — ні пари з уст. — Втрата сина — болюча рана, яку не гоїть час, — каже пані Тетяна. — Не можемо це попустити водієві, за злочин має відповідати. Суворі справедливі вироки мають застерегти інших від подібного. Нині новини рясніють повідомленнями про ДТП через п’яних водіїв, які не думають про наслідки і забирають життя невинних людей. Можливо, штрафи за порушення правил дорожнього руху замалі, якщо кермувальники так легковажать. Потрібно щось змінювати, щоб запобігти непоправному. Не передати словами, як нам непросто було повідомити старшому синові Павлові про смерть Петра. Досі бачу його очі повні сліз… Побивається за братом. Між ними була невелика різниця у віці — неповних два роки. Разом виростали, були як одне ціле. Важко ми пережили після смерті Петра його день народження, іменини… «Йдемо до Петра і Павла», — завжди казали наші родичі та друзі, поспішаючи в гості. Вже так, на жаль, ніколи не буде. Вітала я старшого сина з іменинами, а він ховав очі — плакав, бо нема брата.

Не знаю, чи зрозуміє водій коли-небудь наше горе, адже навіть не попросив пробачення. Він обірвав життя Петра. Наш син мріяв, будував плани… Після 9-го класу навчався в Чортківському медичному коледжі на зубного техніка. Отримав диплом, працював у стоматології в Бучачі разом із товаришем, останнім часом шукав роботу в Тернополі. Міг радіти життю, якби не п’яний водій…
Водієві Daewoo оголосили обвинувачення за ч. 3 ст. 286-1 ККУ — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння, що передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на термін від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на термін від п’яти до десяти років.

Коментар представника потерпілих, адвоката Володимира Рубінського: — Насторожує кардинальна відмінність у позиції обвинувачуваного. На досудовому розслідуванні він не визнавав своєї вини, казав, що аварія сталася через погодні умови, погане освітлення, через загиблого, а на першому судовому засіданні визнав вину. Та чи не є це певним процесуальним ходом, оскільки його захисник зазначив, що має зауваження до розслідування справи. Суд тепер відповідно зобов’язаний досліджувати усі матеріали. Коли людина визнає вину і кається, то законодавець дозволяє обмежитися лише допитом потерпілих і обвинувачуваного, це спрощує процедуру розгляду справи. Визнання вини і необхідність дослідження матеріалів — непоєднувані речі, тому виникає сумнів у щирості каяття.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here