20 років на Тернопільщині не можуть поділити храм




церкваУ Селі Сосулівка, що на Тернопільщині конфлікт навколо будівлі храму триває понад 20 років, і знову, з новою силою




Громада УГКЦ, якій належить храм  – збудований 1856 року, і за рішенням Господарського суду міста Києва святиня належить саме їм, – служить в тимчасовій капличці на території храму. Громада УПЦ КП, до якої у селі належить більшість, не пускає вірних громади УГКЦ до церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

“Ситуація непроста і такою є вже багато років. Майже 90% жителів цього села — православні. Вони вклали у храм багато зусиль. Хоча, греко-католицьку сторону можна зрозуміти — є документи. Були заклики до примирення і з боку владики Димитрія (Григорака), і від мене”, — коментує ситуацію у Сосулівці керуючий Тернопільською єпархією УПЦ КП архиєпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор (Писик).

Православна громада, за словами владики, не може погодитися на почергові богослужіння, бо побоюється, що її виженуть із церкви. От і виходить, що через власні побоювання виганяє інших.

“Скільки почергових було, а закічувалося тим, що одна з громад виганяла іншу. Були випадки, коли УГКЦ отримувала храм, то ми не могли відстояти”, — продовжує архиєпископ. Водночас керуючий єпархією УПЦ КП, не зміг назвати хоч один випадок таких дій УГКЦ. “Треба дати, щоб пошукали, — відповів владика Нестор. — Православні готові до того, щоб спільно збудувати храм для греко-католиків”.

У відділі релігій та національностей департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації вказують, що прикладів, коли греко-католики зайняли храм і таким чином православні втратили його, на Тернопільщині від 2009-2010 не було жодних.

“Мені не відомо жодного такого випадку. Була Хлопівка Гусятинського району, де наприкінці 1990-х греко-католики зайшли і утримували добу-дві церкву. Але у підсумку православні увійшли до храму. Ситуацію залагодили наприкінці 2011 року”, — коментує Петро Бурдяк.

Архиєпископ Нестор визнає, що неправильним є не пускати братню громаду, яка погоджується на почергові богослужіння, до церкви в часи після єднання на Майдані.

“Думаю, будуть наступні зустрічі”, — коментує архиєрей.

А тим часом конфлікт триває. Щоправда, як каже адміністратор парафії УГКЦ у Сосулівці о. Володимир Заболотний, а також подає “Вікіпедія”, православних тут не 90%, а 2/3. У відділі релігій та національностей підтверджують таке співвідношення.

“Греко-католиків — 1/3, тобто 90 дворів. Конфлікт має значний вплив на стан справ у селі. Люди посварені, родини поділені. Коли одні кажуть: “Слава Ісусу Христу!”, то інші відповідають: “Та йдіть туди-не туди то”. На празники одні до інших не ходять. Коли наші хлопці їздили на Майдан, то у них ще у січні правили за здоров’я Януковича. І казали, нащо наші їдуть”, — розповідає о. В. Заболотний.

Позиція православної сторони така, що “дві господині в одній хаті не погодяться”, як свекруха і невістка.

“Я казав, а ви не будьте, як мачуха, то інша сторона не буде невісткою. Ми не хочемо забрати храм тільки собі. Ніяких круглих столів не було. Але, наприклад, ми у селі звернулися листом із закликом до примирення і почергових Богослужінь. Тим паче, що у Бучацькій єпархії УГКЦ є сім випадків, де наші громади мирно співслужать. Це Гримайлів, Новосілка, Мала Лука і Монастириха Гусятинського району, Щитівці і Лисичники Заліщицького району, а також Вербка Монастириського району”, — продовжує отець-адміністратор громади УГКЦ.

Щодо ідеї звести храм для громади УГКЦ спільними зусиллями, то греко-католицька громада не вірить у її втілення.

“Ми вже у Хлопівці “спільними зусиллями” будуємо. Там була подібна ситуація. Обласна рада, яка мала допомогти — нічого не дала. Зате чиновники прозвітували, що завдяки героїчним старанням залагодили все. І греко-католики самі будують. Скажу так: люди стояли на Майдані і боролися не за те, щоб хтось там у Києві змінився. Боролися за справедливість у країні. А в конфлікті у Сосулівці дуже відчутний людський фактор. До почергових богослужінь не допускають саме через нього”, — пояснює позицію громади о. В. Заболотний.

У відділі релігій та національностей зазначають, що у Хлопівці справді готували угоду між громадами та владою. Одначе тодішній архиєископ Тернопільський і Кременецький Іов (Павлишин) відкликав свій підпис. Проте в обладміністрації таки вважають, що практика почергових богослужінь виправдовує себе — головне, аби громади поважали одна іншу.

“Загалом у Тернопільській області є приблизно 20 населених пунктів, де відбуваються почергові богослужіння. Як приклад хочу назвати Баворів Тернопільського району. Там між православними і греко-католиками — чудові взаємини”, – підсумовує Петро Бурдяк.

Джерело: RISU

 




Категорії: Новини

Теги: ,,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: