Ігор Гуда: «Влада має перейняти європейський досвід і підвищити енергоефективність в будинках українців»

Разом з іншими проблемами, Україна отримала у спадок від Радянського союзу енерго-не-ефективні будинки, зношені комунікації, через які відбуваються грандіозні втрати енергії, а також звичку марнотратного ставлення до усіх видів енергії. Це почало змінюватись лише тоді, коли українці, загнані у комунальне рабство, почали ощадливо ставитись до енергії. І якщо зараз кожен українець намагається вчасно закрутити кран, щоби вода не бігла даремно, вимкнути зайве світло у кімнатах, та вмикати котел лише тоді, коли справді є потреба, то з глобальними заходами з підвищення енергоефективності — складніше, адже тут поодинці люди фактично безсилі. Щоби підвищити енергоефективність та допомогти мешканцям зменшити суми в рахунках за комунальні послуги, потрібна комплексна програма і конкретна допомога держави в кожну оселю, вважає директор компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда.

На його думку, керівництво держави має врахувати, що українці просто неспроможні сплачувати космічні суми за газ, тепло, воду та електроенергію, а субсидії вирішують проблему лише частково. Адже енергія сьогодні є дорогою і використовується нераціонально через величезні втрати, які можна мінімізувати, застосувавши енергоефективні технології.

— У країнах ЄС енергозбереження закріплено на законодавчому рівні, при чому, Україну з країнами Європи розділяє величезна прірва. Заходи з підвищення енергоефективності в тій самій Польщі чи Східній Німеччині почали впроваджувати ще в 1991 році, коли в нас про це ще ніхто не думав, — говорить Ігор Гуда.

— У Європі влада активно залучає до участі в нових проектах кошти приватних підприємців, які за це отримують різноманітні заохочення, безвідсоткові кредити, податкові пільги. Таким чином, вкладаються кошти в майбутнє, бо від впровадження енергоефективних технологій, як бачимо з досвіду європейських країн, виграють усі, — зазначає Ігор Гуда. — Україні варто перейняти цей досвід, приватний бізнес радо піде на зустріч.

Позитивний досвід змішаного фінансування енергетичних проектів має також і Польща, де вміло використовується система податкових пільг. У Польщі влада намагається за допомогою державних важелів постійно розширювати коло кредиторів для проведення заходів з енергозбереження, що потребують значних коштів і розраховані на тривалу перспективу.

— Україна прагне у ЄС, але тут, окрім іншого, ми маємо розуміти, що всі у країнах-членах союзу повинні виконуватись вимоги щодо енергоефективності в багатоквартирних будинках. У нових будинках, які зводяться зокрема «Креатор-Будом», ці норми дотримані, адже ми вивчали європейський досвід і враховували усі вимоги ЄС. А от застарілий житловий фонд, який будувався ще за радянських часів, потребує термінової модернізації й впровадження енергоефективних технологій. Потрібно об’єднати зусилля держави, європейських фондів та соціально відповідальних підприємців, — вважає Ігор Гуда.

Він додає, що чим швидше вдасться модернізувати житловий фонд і впровадити заходи щодо енергоефективності, тим швидше Україна має шанси стати членом ЄС, а пересічні українці — позбутись комунального рабства.