Головна Новини Як молоко селян з Тернопільщини може стати відповідним до вимог ЄС?

Як молоко селян з Тернопільщини може стати відповідним до вимог ЄС?

Про те, як це вплине на селян відмова від молока від населення та які є шляхи виходу з ситуації обговорили під час прес-конференції перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Богоніс та директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Стахів.

Перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Богоніс зазначив що, основними відмінностями між ґатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. На сьогодні в Україні розрізняють 4 ґатунки молока. Відтак, екстра ґатунок має мати ЗБЗ до 100 тис./см3 , вищий ґатунок — до 300 тис./см3, перший ґатунок — до 500 тис./см3, другого сорту — до 3000 тис./см3. Взагалі нам потрібно відійти від поняття ґатунок молока, а оцінювати молока згідно показників безпечності. І оцінювати безпечне молоко чи ні.

Згідно із договором про Асоціацію з ЄС Україна має свої нормативно-технічні акти адаптувати до європейських регламентів. Вже останніх 20 років ми говоримо про невідповідність якості молока з особистих селянських господарств вимогам у галузі переробки. Взагалі перший раз питання про відміну від цього ґатунку конкретно постало у 2004 році, коли Україна стала членом СОТ та взяла на себе зобов’язання зняти цю проблему. Але весь час з економічної площини це питання переводили в політичну: весь час говорили про те, що це негативно позначиться на сільському населенні.

За останні 15 років багато фінансових ресурсів як державних так і від різних донорів було направлено саме на те, щоб покращити якість сирого молока від особистих домогосподарств. Проводилась величезна кількість семінарів, роз’яснювальні роботи. Але, на жаль, це не дало очікуваного результату. Якість сирого молока стала кращою, адже ми відійшли від неґатункового молока, яке було свого часу. Але далі не пішли, оскільки дефіцит молока штовхає переробні підприємства купувати молоко низької якості. Жорстка заборона на використання молока другого сорту, яке на ринку зараз складає 74%, з яких 30% надходить на переробні підприємства, стане стимулом для покращення його якості.

— Ніхто ж не говорить, що настане 1 липня і все молоко другого ґатунку не зможе потрапити на переробку. Для того, аби підприємства змогли подовжити свою роботу і щоб не переробляли далі низькоякісне молоко, дається перехідний період 5 років. За цей час українці повинні підвищити культуру виробництва та своєчасне охолодження молока. Тобто, якщо зараз в переробку надходить 1,5 млн тон молока другого сорту, то через рік його має стати на 20% менше і так кожного року на 20% зменшуватися. І в результаті, через 5 років все молоко, яке надходить на переробні підприємства відповідатиме вимогам безпечності. Нам же вдалося за минулі 15 років без жорстких мір зменшити частку молока другого сорту з 50% до 30%. То і далі, якщо працювати над цією проблемою, нам вдасться її вирішити.

Підвищення якості молока з 2 ґатунку до першого не вимагає значних затрат. Треба дотримуватися гігієни персоналу та тварин. Обслуговуючий персонал повинен бути в чистому одязі, мити руки і дезінфікувати їх, для доїння використовувати чистий посуд і тварини повинні підлягати ветеринарному огляду. А найкращий варіант – доїльний варіант та відповідне холодильне обладнання, – Володимир Богоніс.

Держава також готова допомагати, наприклад відшкодовувати купівлю доїльних апаратів, як це було раніше. Завдяки таким радикальним мірам ми можемо наштовхнути людей на створення сімейних ферм та кооперацію. Це також дозволить збільшити чисельність ВРХ, адже маючи доїльний апарат буде вигідно тримати не 1-2 корови, а 5-10. Також при такій кількості вже можна встановити невеликий холодильник і ось вже всі вимоги будуть виконані, а якість молока зросте. Звісно, на все це потрібні кошти і їх прийдеться шукати. В цьому може допомогти як держава, так і фінансові донори. Крім того, в бюджеті на 2018 рік закладений мільярд гривень на розвиток фермерства І кооперації, тобто частково ці гроші також можуть бути направлені на розвиток сільського господарства, – зазначив директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Стахів .