26 квітня 1986 року – одна із найтрагічніших дат в історії людства. Двадцять дев’ять років тому на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС трапилася аварія, яка стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Її наслідки – це передчасно обірвані життя, втрачене здоров’я, зруйнована екологія, важкі соціальні потрясіння та мільярдні збитки.
Чорнобильська катастрофа – болючий шрам, який врізався у серце кожного українця. В ці дні ми віддаємо шану героям-ліквідаторам, які ціною власного життя і здоров’я зупинили «чуму» мирного атома. До участі у меморіальних заходах з нагоди Міжнародного дня Чорнобиля традиційно долучилися і співробітники УСБУ в Тернопільській області.
Для особового складу Управління проведено виставку художньої та документальної літератури: «Чорнобиль не можна забути». Правоохоронці ознайомилися із тематичною літературою, яка зберігається у фондах Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Співробітники Управління переглянули документальний фільм «Вони рятували світ», який розповідає історію ліквідаторів аварії, котрі служили у ІІ-му Тернопільському пожежному батальйоні. Також керівництво УСБУ взяло участь у покладанні квітів до підніжжя пам’ятника «Жертвам Чорнобильської катастрофи та ядерних випробовувань» у парку Національного Відродження. Спільно з духовенством, представниками органів влади та місцевого самоврядування вони схилили голови у молитві за душі загиблих.
Про випробування, які випали на долю ліквідаторів аварії, їх самопожертву і подвиг розповів співробітникам Управління безпосередній учасник тих подій, підполковник військово-медичної служби СБУ Чарторинський Володимир Юрійович:
«…наступного після вибуху дня висота повітряного струменя, що виходив з пошкодженого енергоблока,, перевищувала 1200 метрів. Цей викид продовжувався протягом десяти днів. Рівень його радіоактивного забруднення сягав мільйонів кюрі на добу. Радіаційний фон на відстані до 10 кілометрів від реактора становив понад 1000 мілірентген на годину. Це були пекельні умови праці, проте, незважаючи на небезпеку, з перших днів до робіт по локалізації аварії було залучено військові частини, авіацію, цивільних спеціалістів. У результаті рішучих дій ліквідаторів до 6 травня потужність радіоактивного викиду з аварійного реактора зменшилася в кілька тисяч разів.
Протягом двох наступних років ліквідатори виконали колосальний обсяг робіт з дезактивації місцевості та спорудження захисного об’єкту «Укриття». В усуненні наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь понад 600 тисяч осіб, як військових, так і цивільних спеціалістів. Вони своїми тілами захистили нас від атомної загрози, наслідки якої ще століттями доведеться відчувати нашим нащадкам. Але вони зроби все для того, щоб ці наслідки були як найменшими. Це, безумовно, був подвиг…».
