«Великий Глибочок — оплот сепаратизму» — такими висловлюваннями рясніє Інтернет останніми тижнями. Все через те, що у цьому селі Білецької громади не надали приміщення для обласного відділення територіальної оборони.
У соцмережах посипались погрози на адресу місцевої депутатки і людей, які були проти того, щоб у центрі села, в приміщенні колишньої райлікарні, розмістилися два підрозділи тероборони.
Після гучного скандалу військові почали перемовини з іншою громадою — Байковецькою. Наразі розглядають можливість розміщення підрозділів у приміщенні колишньої початкової школи в селі Ступки. Але перед тим мають провести громадські слухання, дане питання має розглянути сесія. Тож згодом буде відомо, чи осядуть підрозділи тероборони в Ступках.
Білецька громада зганьбилася під час вирішення цього питання, адже інформація про спротив населення набрала розголосу на всю країну. Чому мешканці Великого Глибочка були проти і чи доречно їх вважати зрадниками і обзивати сепаратистами? Чому склалася така ситуація загалом, «НОВА…» запитала голову Білецької громади Дмитра Малика та виконувача обов’язків командира окремої бригади територіальної оборони Тернопільської області підполковника Євгена Фоменка.
— Представники територіальної оборони звернулися до нас у вересні, у жовтні в нас була сесія, ми запросили пана Фоменка. Згодом провели збори у Великому Глибочку, — розповів Дмитро Малик. — Військові почули думки людей. На той час приміщення райлікарні ще не належало громаді, лише наприкінці грудня нам передали його на баланс. Далі ми планували провести громадські слухання і винести дане питання на сесію сільської ради. Проте з тероборони сказали, що питання приміщення в Глибочку для них вже не актуальне, бо їм надали приміщення в іншій громаді. Врахували думку людей і дали задню. Слухання ми так і не проводили…
Частина мешканців Великого Глибочка була за розміщення тероборони, частина — проти, хоча загалом люди не були проти розміщення тероборони у селі, а лише проти того, щоб у тому приміщенні в самому центрі села — відразу біля школи і дитсадка, біля невеликого парку — єдиної відпочинкової локації. Як тільки до нас звернулися військові, ми їм пропонували будівлю в Білій, де раніше розміщувалася сільська рада. Там є чотири кабінети і зала. Проте для них це приміщення замале.
У нас є 3,5 га земель військової оборони, можна було б там звести необхідний об’єкт. Але такий варіант теж не підійшов. До речі, приміщення у Великому Глибочку в не надто доброму стані, понад 15 років його не використовували, дах протікає, тож не знаю, чи воно би дуже й підійшло.
Дивує, чому так роздмухали цю ситуацію, чому людей відразу обізвали сепаратистами… Та які вони сепаратисти? Великий Глибочок — патріотичне село, у якому жив провідник організації Українських Націоналістів Ярослав Стецько. Загиблий на Донбасі наш захисник Андрій Дрьомін — теж із Великого Глибочка. Маємо і нині контрактників. Мешканці Великого Глибочка неодноразово збирали допомогу військовим на Донбас, відгукуються на перший клич. Не можна обзивати когось сепаратистом через одну ситуацію, яка, зрештою, не була вирішена до кінця… Можливо, людям треба більше пояснити, що таке територіальна оборона, що розміщення бригад не складатиме небезпеки. А нам так чітко й не сказали, що буде у приміщенні, чи зберігатимуть там зброю. Мешканці нашої громади не проти військових, а хотіли обдумано вирішити це питання. До того ж, якби у нас розмістилась тероборона, то до бюджету надійшло б на рік щонайменше 2 млн. гривень податку, а ще ж робочі місця. Ми були за розміщення у нас тероборони, та склалося, як склалося. Прикро, що у суспільстві нема діалогу.
Виконувач обов’язків командира окремої бригади територіальної оборони Тернопільської області підполковник Євген Фоменко:
— Байковецька громада надала нам приміщення, тож готуємось туди заходити, проводимо усі заходи з формування і розгортання бригади територіальної оборони, з укомплектування особовим складом. Конфлікту у Великому Глибочку не було. Люди сказали, що вони проти, зібрали підписи, є відповідь голови сільської ради, друге запропоноване приміщення нам не підійшло, тому ми почали шукати інший варіант. На зборах у Великому Глибочку я доносив до мешканців положення закону «Про основи національного спротиву». Можливо, хтось не захотів почути або почув те, що їм потрібно було. Проте не в моїй компетенції з’ясовувати, хто правий, хто — ні.
Байковецька громада запропонувала нам розміститися у них, тож ми відразу пішли туди. Питання оборони України має бути на першому місці, адже бачимо, що відбувається на українському кордоні, та й взагалі, яка нині непроста зовнішньополітична ситуація довкола нашої держави. Триває агресія Росії проти України. Уже восьмий рік у нас точиться війна. Підтримка військових надзвичайно важлива. З цією метою і створюються сили тероборони, щоб можна було в найкоротші терміни підтягти резерви в потрібну точку і дати гідну відсіч загарбнику.
