Авторка, по суті, їх хресна мати Александра Ґалашевська (Іванців) означує кожне зі своїх творінь мало не дитям. Пояснює: вони справді виплекані не просто вправністю рук, а таки серцем. «Кожного з них люблю – як своїх дітей! – додає. – Без жодного перебільшення, без пафосу, бо вони надзвичайно милі для мене», Чортків Сіті
Автор: Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
На ці творіння й справді не можна дивитися без умиротворення, без втіхи на рівні підсвідомості аж до кінчиків пальців. «Чому ангелики?» – перепитує мисткиня. На мить замислюється і задумано провадить далі – неначе гріється душею в споминах.
Автор: Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
На якомусь життєвому етапі почала вона, було, збирати колекцію порцелянових ангеляток. А потім… Потім вирішила творити їх власноруч. До того, каже, її певною мірою стимулювала мисткиня Ярина Журба (Ірина Вербіцька), надихаючи своїми етнороботами, а ще – порадами. Ось і взялася. Тим більше, що в’язанням захоплюється років з десяти. Якось придбала в костелі св. Станіслава, парафіянкою якого є, книжку «Роль ангелів у нашому житті». Це додало впевненості в творчих трудах, переповивиши їх високим зарядом духовності.
Автор: Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
– Бо це ж не тільки механічний, навіть не просто творчий процес – радше духовний, значно глибший, – пояснює майстриня. – Наступний етап – віднайшла схеми в Інтернеті. Проте кожен з ангеликів – дуже індивідуальний. І жоден не повторюється – це ж не конвейєр. Їх «народження» супроводжуються і відповідним настроєм, і навіть серцевим ритмом.
Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
Хтось правильно підмітив: для того, щоб серце могло творити, воно мусить боліти багато чим, багато ким. У авторки ангеликів так і є: вона журналіст за станом душі, наразі – соціальна працівниця благодійного фонду «Світ дітей» по Чортківському району. Як і в кожної талановитої людини, в Александри Ґалашевської багато хобі.
Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
Розповідає:
– Свого часу я захоплювалась роботами з бісеру. Взялася в’язати: сніжинки, дзвіночки, ангелики – їх найбільше. Хочу ще в’язати й шопки, і щось більше. Одне слово, шукаю себе. Є й інші плани – то ще буде, буде…
Автор: Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
Руки мисткині вже благословили в світ понад сотню ангеликів. Помандрували вони до Польщі, Німеччини, Великої Британії. Бо авторка залюбки роздаровує їх приятелям, тим, до кого лежить душа. Іноді й по двоє-троє.
Фото зі сторінки Александри Ґалашевської у Facebook
Білосніжні, принадні своєю незайманістю, творені з натуральних (не синтетичних!) ниток, до того ж, пройшовши етап екокрохмалення, здається, ангелики аж світяться. І дихають добром, бо – намолені. Адже процес творення майстриня неодмінно супроводжує молитвою.
