Проблемне питання виділення земельних наділів для учасників АТО і реформування місцевої лікарні стали причиною тижневого блокування Мельнице-Подільської селищної ради на Тернопільщині і навіть перекриття дороги частиною жителів селища.
Що реформують реформи?
Приклади реформування останніх років свідчать лише про одне: там, де їх впроваджують, починаються проблеми і то чималі. Особливо у нашій державі. Почитаєш на папері – ніби все чітко і гарно розписано, а у житті – навпаки. Маємо досвід реформування, вірніше цілковитої руйнації сільського господарства, тепер на черзі реформа медична.
У селищі міського типу Мельниця-Подільська діє районна комунальна номерна лікарня, яка обслуговує майже 23 тисячі населення із самого селища і навколишніх сіл. Із запровадженням адміністративно-територіальної реформи і утворенням Мельнице-Подільської територіальної громади, заклад має перейти на утримання громади, тобто перейти у його комунальну власність. Голова об`єднаної громади Володимир Боднарчук запевняє: це вимога законодавства і не більше, міняється лише статус закладу. А от люди, які звернулися до нашої газети, іншої думки. Вони твердять, що лікарню мають намір закрити і чиновникам не вірять. Такі підозри закрались після того, коли з`явилось рішення сесії про утворення територіального медичного об`єднання і призначення нового головного лікаря. Голова профспілкової організації селищної лікарні Оксана Комар каже, що це об`єднання було створено без відома колективу лікарні. Медиків це обурило і вони вирішили відстоювати існування свого закладу в суді.
– Головного лікаря призначили, але нашої думки не питали, – розповідає Оксана Комар. – Головний лікар у закладу є і він відмінно справляється зі своєю роботою, має контракт до березня. До того ж є державна медична субвенція, виділена з бюджету держави на утримання лікарні до кінця року. Нас непокоїть і доля персоналу. Що буде з працівниками, якщо заклад реорганізують чи перепрофілюють? Тому ми подали позови до суду від імені головного лікаря і 132 підписантів – жителів нашої громади, де вимагали зупинити рішення сесії від 18 квітня, згідно якого мали припинити функціонування районної номерної лікарні шляхом її ліквідації.
Справа пройшла три судові інстанції і все-таки люди домоглися свого: суд призупинив дію цього рішення селищної ради. До вирішення долі медичного закладу долучилися не лише місцеві жителі, але й активісти громадських організацій, волонтери, воїни АТО і просто усі небайдужі. У соцмережах вони викладали відео із судових засідань, аби надати розголосу проблемі і отримати підтримку. Однак, хоча люди домоглися частково вирішення свого питання, у лікарні почалися фінансові труднощі. Оксана Комар каже, що заклад має вже чималий борг за комунальні послуги та медикаменти. Що буде із медичною цільовою субвенцією, якщо заклад реформують, адже ці кошти не повертаються назад до казни держави? Є багато питань у медиків до дій селищної ради. Перше з них – призначення нового головного лікаря. Ним став колишній очільник Борщівської районної лікарні, а нині депутат селищної ради, голова її бюджетної комісії Іван Невістюк. Медики не розуміють, для чого їм потрібен новий керманич закладу?
Голова об`єднаної громади Володимир Боднарчук стверджує: медики просто не розуміють суть реформи, їх більше непокоїть, що заклад очолить нова людина.
– Ні про яке закриття лікарні не йдеться, – коментує ситуацію В. Боднарчук. – Закон про об`єднання територіальних громад передбачає, що все майно, яке було у районній власності, має перейти у комунальну власність громади. Питання стояло у юридичній площині. Щоб взяти на утримання новоутвореної громади районну лікарню, ми й створили територіальне медичне об`єднання, затвердили його статут і призначили, згідно процедури, головного лікаря. Так вимагає закон. Заклад мав ліквідуватись як районна структура і перейти у комунальну власність зі збереженням усіх відділів і робочих місць.
В. Боднарчук каже, що не заперечує проти існування закладу у такому статусі. Медики переконані, що їм краще буде працювати не змінюючи статус і вивіску і з тим головним лікарем, який їх цілком влаштовує.
Земельний конфлікт
Минулий місяць Мельнице-Подільську трясло не тільки від обурених медиків, які горою повстали на захист місцевої лікарні. До акції протесту медиків долучилися і воїни АТО, які теж мають чимало невирішених питань. Зокрема їх непокоїть зволікання із виділенням земель для своїх потреб, як учасників АТО. Ще у 2015 році, як розповіли хлопці, їм видали рішення про виділення земельних наділів згідно закону. Але коли прийшли забирати свою землю, при обмірі ділянок виявилось, що там знаходяться городи жителів селища. Воювати з людьми учасники АТО не захотіли, тому подалися за поясненнями до селищної ради. Там запевняли, що питання вирішать сьогодні-завтра. Але те зволікання розтягнулося майже на півтора року. Нарешті терпець увірвався і хлопці прийшли на одне із засідань сесії де чітко заявили про свої потреби. Натомість, розповідають, депутати вороже поставилися до них та обізвали образливими словами. Це обурило вчорашніх воїнів і вони вирішили діяти радикально: заблокували роботу селищної ради, розгорнувши на її ганку блок-пост із автомобільних шин.
– Ми стали на захист вчорашніх учасників АТО і будемо з ними до кінця акції, – розповіла секретар ГО «Всеукраїнський союз ветеранів АТО» Тетяна Іванюк. – Крім того хочемо, аби працівники поліції і прокуратури провели перевірку діяльності селищної ради щодо дотримання законності рішень по земельних питаннях за декілька останніх років. Вимоги наші дуже прості. Це відставка голови громади В. Боднарчука, звільнення головного лікаря ТМО І. Невістюка і пришвидшення виділення земельних наділів учасникам АТО. Їх є не так багато – всього десять чоловік, то невже голова громади досі не міг вирішити це питання?
– У хлопців на руках було рішення про виділення землі, але на тому масиві були городи працівників соціальної сфери, – коментує голова громади В. Боднарчук. – Проблема виникла через те, що деякі люди, які обробляли там землю, не написали заву про відмову від ділянок. Тому вирішення затягнулось. Ми уже все залагодили і усунули перешкоди. Працівники проектного інституту, які побували у селищі, показали кожному його ділянку, тож питання це можна вважати вичерпаним. А щодо інших висунутих мені звинувачень, то не заперечую проти жодної перевірки. За крісло теж не тримаюсь.
Після тижневого протистояння, питання виділення землі вирішилось оперативно і позитивно для учасників бойових дій, їм виділили землю в натурі по півтора гектара на кожного. Рішення сесії про ліквідацію селищної районної номерної лікарні скасовано. Голова громади Володимир Боднарчук продовжує виконувати свої обов`язки: в ході таємного голосування із 22- х присутніх на сесії депутатів 20 виявили бажання підтримати голову селищної ради Володимира Боднарчука на даній посаді.
Чого має навчити ця ситуація чиновників і народних обранців? Мабуть, толерантного ставлення до проблем людей, більшої уваги , чуйності. Тим більше, коли йдеться про вчорашніх учасників бойових дій. Шановні слуги народу, не ображайте тих, хто вчора був на фронті, поставтесь до них з повагою. Коли свій не чує свого – то найгірша біда.
Ірина Мадзій, Золота Пектораль
