Суперечки через гроші руйнують стосунки між рідними людьми, перетворюють їх на запеклих ворогів. А надто драматичними є ситуації, коли йдеться про заробітчанські гроші, спадок чи аліменти від матері чи батька, які працюють за кордоном.
Доволі поширена ситуація: хтось із сім’ї працює за кордоном, передає роками гроші, а згодом з’ясовується, що усе було намарно – ні грошей, ні родинних стосунків. У таких випадках заробітчани зазвичай тамують образу й припиняють грошове донорство невдячних родичів. Але є й такі, які звертаються до суду з вимогою повернути собі гроші.
Нещодавно у Тернопільському міськрайонному суді розглядали спір між двома сестрами. У ролі позивачки сестра, яка майже п’ятнадцять років працює в Італії. Упродовж цих років вона передавала гроші сестрі, яка мала доглядати її двох синів. Згодом сестри розсварилися – через гроші і спадок від батьків. «Італійська» сестра поставила вимогу повернути їй усе, що вона передавала, й звернулася до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів. Вона стверджувала, що перебуваючи на роботі за кордоном, переказувала на ім`я відповідача грошові кошти загальною кількістю у сумі 4345 доларів США та 1100 євро, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Вказана сума коштів була отримана відповідачем без існування будь-яких цивільно-правових відносин та не була їй подарована.
Інша сестра, визнаючи, що гроші отримувала, водночас наводила аргументи, що витрачала їх на синів сестри й на оплату комунальних послуг. Діти позивачки у судовій залі свідчили, що між їхньою матір’ю та тіткою була усна домовленість про передачу коштів з Італії в Україну, які тітка зобов`язувалась зберігати, в подальшому повернути. Мовляв, нікого вона не доглядала, бо проживала в іншій області.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Керуючись цією нормою закону, суд дійшов висновку, що позов слід частково задовольнити: стягнути з відповідача 73 592 гривні грошових коштів, як майно набуте без достатньої правової підстави.
Ще одну показову справу, що стосується спору навколо «італійських» грошей, теж розглянули у Тернопільському міськрайонному суді. Йдеться про аліменти. До заробітчанина звернулася з позовом колишня дружина, вимагаючи аліментів на сина у сумі 25 відсотків від усього його заробітку, а це 420 євро, що еквівалентно 13 425, 30 гривень щомісячно.
Жінка мала достатньо доказів по заробіток колишнього чоловіка, зокрема від Італійського агентства податкових надходжень та від роботодавця. Чоловік працював у Римі консьєржем в кондомініумі й заробляв приблизно 1200 євро на місяць, а ще мав доплати за нічні зміни.
Суд ретельно досліджував заробіток відповідача й вирішив, що за попередні три роки він має сплатити аліментів по 8864 гривень щомісячно. А от теперішні суми виплат будуть набагато скромнішими, бо заробітчанин повернувся в Україну, тут ніде не працює, до того ж має проблеми із здоров’ям, відтак сплачуватиме 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Ольга КУШНЕРИК, газета Свобода
