Мінкульт хоче забрати Почаївську лавру в УПЦ МП, але уряд утікача Януковича все ускладнив. До того ж не зрозуміло, хто буде наступником: ПЦУ чи УГКЦ
“Це буде найскладніший кейс”, – зізнається LIGA.net співрозмовник в Міністерстві культури. Йдеться про Почаївську лавру на Тернопільщині, яку держава вслід за Києво-Печерською лаврою хоче відібрати у УПЦ МП.
Але на відміну від київської святині – щодо Почаївської лаври однозначного рішення у влади немає. Вся справа – в договорі, підписаному ще за часів прем’єрства втікача Віктора Януковича.
Ще більше питань перед владою постане після “виселення” УПЦ МП, адже на Почаївську лавру претендує не лише ПЦУ, а і УГКЦ. “Між ними є певна напруга”, – констатує LIGA.net один з керівників фракції Слуга народу.
Як влада повертатиме Почаївську лавру, хто стане наступним господарем та як в Тернопільській області з’явилась “цитадель русского мира”: LIGA.net розбиралась з істориками, представниками влади та церков.
“ДУЖЕ ХРІНОВИЙ ДОГОВІР”
“Путін – наш правитель… Йому Бог дав право (бомбити Україну. – Ред.). Бог такі стріли (ракети. – Ред.) може посилати через беззаконня”, – такі думки висловила на камеру hromadske одна з прочанок Почаївської лаври.
Намісник лаври митрополит Володимир заявив, що сюжет замовний. Хоча міністр культури Олександр Ткаченко в інтерв’ю LIGA.net прямо називав лавру “осередком русского мира”. “Звідки з’явилося чимало мешканців Почаєва останніми роками? Там свідомо будувався stronghold (цитадель. – Ред.) “русского мира” на заході України”, – каже міністр.
Такої ж думки – група з 35 нардепів, які пропонують розпочати невідкладну перевірку дотримання умов договору про безоплатне користування комплексом, а у разі порушень – розірвати його.
ДОВІДКА. У 2003 році уряд Януковича виключив Почаївську лавру зі складу державного заповідника. Мова про Успенський та Троїцький собори, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіницю та надбрамний корпус. Це рішення було скасовано лише у 2018 році. В тому ж 2003 році між Держбудом і Почаївською лаврою укладено договір про безоплатне користування лаврою до 1 січня 2052 року.
Мінкульт вирішив не чекати рішення парламенту і створив комісію, яка має перевірити використання споруд лаври та фінансову звітність.
“Буде застосована приблизно та сама юридична стратегія, як по Києво-Печерській лаврі”, – повідомив LIGA.net співрозмовник в уряді.
У 2013 році уряд втікача Миколи Азарова передав УПЦ МП в безоплатне користування 79 об’єктів Києво-Печерської лаври. Міжвідомча робоча група (утворена на виконання рішення РНБО в грудні 2022 року) встановила численні порушення договору. Його розірвано, зараз комісія Мінкульту перевіряє кожен корпус та опечатує.
Та навіть якщо Мінкульт встановить порушення на території Почаєва – це не є підставою для розірвання договору, пояснює LIGA.net голова комітету Ради з питань гуманітарної політики Микита Потураєв (СН).
“Там дуже хріновий договір, – зізнається він. – У випадку з Києво-Печерською лаврою договір можна було розірвати. А в договорі [по Почаївській лаврі] взагалі немає підстав для розірвання”.
За словами Потураєва, урядові юристи працюють з договором і шукають рішення. Це підтвердив LIGA.net і Ткаченко.
В УПЦ МП чекають на документальне обґрунтування роботи комісії Мінкульту. “Наразі, окрім популістських заяв та безпідставних звинувачень, ми нічого не бачили”, – повідомив LIGA.net керівник інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент.
Тому у владних кабінетах не виключають і політичного сценарію вирішення ситуації навколо Почаївської лаври.
“Але виключно політичне рішення нам не вигідне, – пояснює LIGA.net один із керівників фракції Слуга народу. – Бо вони [УПЦ МП] підуть оскаржувати в міжнародні судові інстанції. Тому нам є сенс дочекатись рішень українських судів, щоб мати усі аргументи”.
Потураєв запевняє, що з поверненням Почаєва не поспішатимуть.
КОМУ ВІДДАТИ ЛАВРУ
У разі повернення Почаївської лаври держава зіткнеться з новою проблемою: якій конфесії віддати у користування комплекс споруд.
На сьогодні публічні історичні “претензії” на Почаївську лавру висловили Православна церква України та Українська греко-католицька церква.
“Позиція нашої церкви базується на історичних джерелах, що в Почаївській лаврі молилися греко-католики, – каже LIGA.net керівник департаменту комунікацій УГКЦ Ігор Яців. – Греко-католики були насильно вигнані зі всієї лівобережної частини України за царської Росії. Почаївську лавру ми не залишали добровільно”.
ДОВІДКА. Яців говорить про період 1712-1831, коли Почаївський монастир належав до греко-католицького чернечого ордену Святого Василія. В 1712-му після поразки Петра Першого в Прутському поході православні ченці монастиря прийняли юрисдикцію унійної церкви, розповідає LIGA.net історик Олександр Булига.
В унійний період, за його словами, монастир активно розбудовувався за підтримки польського магната Миколи Потоцького. Зокрема, було зведено головний храм – Свято-Успенський.
У 1831 році, коли Волинь вже 38 років була у складі Російської імперії, Почаївський монастир знову віддали православним, оскільки частина ченців підтримала польське Листопадове повстання.
Всіх монахів (крім одного) виселили.
“Російська влада репресувала монахів, частину вислала, частину ув’язнила, – пояснює LIGA.net Володимир Мороз, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету. – Туди завезли аж ніяк не українців. Туди завезли російських ченців, зокрема, з Курської єпархії. Вони русифікували Волинь, заперечували саме існування українського народу”.
Український історик Михайло Костомаров, який бував у монастирі в середині 19 ст., писав, що “настоятель – малорос”, а переважна більшість ченців була з “великорусских губерний”, тобто росіянами.
“Монахи-василіани говорять про готовність жити там (в Почаївській лаврі. – Ред.) повноцінним монашим життям, як це було колись”, – додає Яців.
Представник УПЦ МП митрополит Климент запевняє LIGA.net, що греко-католицький орден був у Почаєві “давним-давно і лише 100 років, а лавра існує 950 років – і вона завжди була православна”.
Слова Климента про 950-річну історію монастиря базуються винятково на легенді, що буцімто його заснували у 1240 році, пояснює LIGA.net історик Мороз. Насправді ж Почаївський монастир був заснований шляхтянкою Анною Гостською у 1597 році як православний.
Щодо православності, то так, переважну кількість часу монастир був під православною юрисдикцією: як Константинополя, так і Москви.
ДОВІДКА. Справжній “русский мир” в Почаївську лавру прийшов на початку 20 століття, коли в монастирі функціонував ультраправий монархічний “Союз російського народу”. Організація підтримувала тріаду “православ’я, народність, самодержав’я”.
“Цей “Союз” агітував, що немає українців, а є єдиний православний російський народ. І це все втлумачувалось в голови тисячам людей, які приходили до Почаївського монастиря”, – пояснює Булига.
На історичному зв’язку лаври з православ’ям наполягають і в ПЦУ.
“І сьогодні, і в радянський період, і коли Галичина була під Польщею, – всі ці часи лавра завжди сприймалася як православна святиня”, – каже LIGA.net митрополит Тернопільський і Кременецький ПЦУ Нестор, якого синод призначив священноархімандритом Почаївської лаври.
На його думку, ймовірна передача Почаївської лаври греко-католикам “не отримає підтримки в місцевих людей і буде дуже сумнівним кроком”.
“Не впевнений, що греко-католицька церква довго зможе штучно возити з Галичини паломників, якщо не буде підтримки на місці”, – вважає митрополит ПЦУ Нестор.
Між ПЦУ та УГКЦ є певна напруга, зізнається LIGA.net один з керівників Слуги народу: “Є побоювання, що віддати її УГКЦ – значить “розділити” країну на дві релігійні частини. Буде західна уніатська частина з Почаївською лаврою і буде східна частина з Києво-Печерською лаврою”.
Наразі у держави немає рішення щодо майбутнього Почаївської лаври після УПЦ МП. “Ми про це ще не думали, – повідомив LIGA.net Ткаченко. – Давайте спочатку розв’яжемо питання з власністю. Надалі мають ухвалюватися виважені рішення, в який спосіб там можуть відбуватися служіння: чи то оренда, чи то тимчасові угоди”.
Офіційна позиція влади: споруди Почаївської лаври мають бути повернені держави, адже це національний заповідник, пояснює Потураєв. Чи будуть там монастирі – це вже “питання другої стадії”.
“Може бути служіння різних церков. Монополізація таких святинь виключена”, – додає народний депутат.
В ПЦУ з таким сценарієм, схоже, не дуже згодні.
“Якщо говорити про спільне життя двох монастирів.., то Почаївська лавра для цього не найкраще місце, – вважає митрополит ПЦУ Нестор. – Я б не ризикував кидати яблуко розбрату між церквами у вигляді спільного користування лаврою, це приведе тільки до поглиблення конфліктів”.
Своєю чергою в УГКЦ розраховують на “молитовну та фізичну присутність” у Почаївській лаврі “на сталій основі, як це відбувалось відносно УПЦ МП, – на підставі договорів”, каже Яців.
Щодо ймовірного розділення лаври між конфесіями, то оскільки немає чіткої позиції держави, не варто “ділити шкуру невбитого ведмедя”.
“Ми просто засвідчили своє право там бути, щоб потім не вийшло, що ми мовчали і тому нам нічого [не дали]”, – пояснює Яців.
Водночас він запевняє: якщо держава не ухвалить позитивне для УГКЦ рішення – “хрестові походи” ніхто організовувати не буде.
Третій варіант пропонує УПЦ МП – нічого не змінювати. “У греко-католиків є Унівська лавра у Львівській області. Їм що замало? – каже митрополит Климент. – У ПЦУ взагалі монахів немає. Це безпідставно”.
Події навколо Почаєва спрямовані на руйнацію монополії, переконаний Мороз: “Ми бачимо, що вийшло, коли багато років будували певну привілейованість, а потім окремі єпископи перейшли на бік агресора”.
“Ми маємо розуміти, що як в державі існують різні люди й спільноти, так і в релігійній сфері є різні погляди, – каже Мороз. – Але вони не протилежні. І те, що хтось добивається визнання свого права служити в тому ж Почаєві, не варто сприймати як дії на шкоду іншому”.
Щодо долі ченців УПЦ МП, які проживають у Почаївській лаврі, то в ПЦУ запевняють: ніхто не буде виганяти тих, хто готовий “відмовитись від концепції “русского мира” та зв’язків їхньої церкви з Росією”.
“1712 року ченці монастиря одноголосно (за винятком ігумена) вирішили перейти в унійну юрисдикцію. Це відбулось, щойно вплив російського царя на цій території зник, – каже історик Булига. – Коли ми здобудемо перемогу у війні з Росією, ченці самі згадають про Константинополь”.
