В Бучачі, що на Тернопільщині відкрили сховану старовинну ікону імовірно 18 ст.
Однією з важливих архітектурних пам’яток Бучача є Покровська церква, яка збудована в 1764 році поряд з місцем, де була дерев’яна церква. Що до автора проекту, то на цей рахунок в історичній науці єдиної думки немає. Ряд істориків вважає, що церква збудована за проектом німецького архітектора Шильцера, який побудував Хрестовоздвижинську церкву для монастиря Василіан і новий палац М.Потоцькому в південно-західній частині міста, а інші пов’язують будівництво церкви Покрови з відомим архітектором Бернардом Меретином, витвором якого є знаменита бучацька ратуша.
В 1865 році велика пожежа накоїла багато лиха, дощенту згоріло ціле місто, не минула пожежа і церкву св. Покрови – вона згоріла, але завдяки клопотанням о. Михайла Кириловича (бучацького пароха) була відновлена.
Якщо композиційна схема церкви св. Покрови зовні нагадує подільські дерев’яні церкви, поєднані з пізньобарочними елементами (декорування фасаду, різьбленими кам’яними вазами), то інтер’єр вирішений під впливом католицьких костелів. У церкві на стінах не було й звичного для православних храмів багатого і урочистого іконостасу, його замінювала невисока (близько 170 см) перегородка з ажурно різьбленими царськими брамами. Є три вівтарі — головний і два бокові — зведені у вигляді пишно декорованих тріумфальних арок. Головний вівтар присвячений Богородиці. На ньому вміщені дві змінні ікони — “Покрова” і “Богородиця”, та чотири різьблені з дерева статуї святих.
Ось таку історичну довідку можна почерпнути в інтернеті. Мене зацікавила інформація про змінну ікону, яку ніхто ніколи не бачив. І я вирішили перевірити цей факт. Нам пощастило – ікона була на місці і на наше прохання її погодилися підняти.
Сама ікона неймовірно вразила присутніх. Звичайно, виникло запитання, чи вона оригінальна. І у відповідь почув: «Якби совіти, або інші знали про неї, то давно б її вже тут не було». А мене ще зацікавило інше: Богородиця стояла на кулі, придавивши ногою змія та місяць. Ми знаємо, що Потоцький таким чином відзначив перемогу над турками. І за деякий час я пригадав, що такі самі знаки є на придорожній фігурі Марії та фігурі Марії перед церквою монастиря ОО.Василіян. Отже замовник був один… А ікона, можливо була створена у середині 18 ст. Я не претендую на істину, я не спеціаліст. Це справа істориків, мистецтвознавців. Але після побаченої ікони треба ставити не крапку, а багато знаків запитань. Бучач ще має чим дивувати…
Священник з м.Бучача висловив свою думку, що ікона повинна називатися “Цариця неба та землі“.
За словами Бендюка Миколи Миколайовича – художника-реставратор Державного історико-культурного заповідника м. Острога, мистецтвознавця, краєзнавеця, історика, колекціонера – ця ікона не може називатися “Цариця неба та землі”, оскільки зміст та вигляд її абсолютно інший. Дана ікона повинна називатися “Непорочне зачаття”, оскільки воздається хвала Діві Марії, яка породить Спасителя. Гілка лілії, яку отримала Марія від Ангела з Благою вістю, символізує чистоту. Те, що вона стоїть на місяці ніяким чином не пов’язано з Потоцьким чи перемогою над турками – це стосується мусульманства. Написання ікони можна датувати другою половиною 18 ст., оскільки у католицизмі подібні ікони писалися на століття раніше. Для точної дати потрібно додаткові дослідження.
Джерело: Бучацькі новини
