Головна Новини У Тернополі пропонують винести котельні за межі міста

У Тернополі пропонують винести котельні за межі міста

Недоліки і переваги переобладнання котелень на роботу на торфі обговорили за круглим столом у тернопільському прес-клубі 31 липня. Свої точки зору на проблему оприлюднили, як представники фірми, яка займається переобладнанням і «Тернопільміськтеплокомуненерго», так і науковці, фахівці екологічних служб, громадські активісти.

«Завдяки проекту в Тернополі в рік більше 60 мільйонів гривень економимо на газі для міста, – зазначив Олександр Кушер, менеджер підприємства «Промгазтехнологія». – Ми переводимо місто на альтернативні джерела, які є місцевими: побудували завод в області на 60 робочих місць, цілий рік люди мають зарплату і соціальний пакет. Ми залишаємо кошти тут і бачимо в тих проектах позитив, і готові пояснити всі нюанси в роботі, що треба зробити, що не подобається.».

Чому місто вибрало як альтернативне паливо торф і чому уклало угоди саме з товариством «Промгазтехнологія» пояснив директор КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Андрій Чумак.

«Торф – традиційне паливо, яке регламентоване державою, – каже Андрій Чумак. – Виробник оформляє відповідні сертифікати щодо його складу і якості. Це паливо, яке ми порівнювали з низькосортним вугіллям і прийняли рішення, що він кращий за вугілля львівсько-волинського регіону тому, що технологія, яка би дозволила в екологічно встановлених законодавством нормах його спалювати є дешевшою, ніж для спалювання низькосортного вугілля, хоча такі плани теж існують. «Промгазтехнологія» одне з небагатьох підприємств, яке показало досвід спалювання торфу з дотриманням усіх екологічних норм тому, що «Фастівтепломеража» мала всі дозволи на перевищення гранично допустимих норм викидів шкідливих речовин. Це вітчизняний виробник і підприємство, яке випустило багато обладнання для сушки торфу для існуючих в Україні підприємств, які розробляють торф різних видів, і добре орієнтується в ситуації щодо видобутку і якості торфу в Україні. Крім того, вони згодилися виступати інвесторами і нам не було потреби шукати додаткових джерел фінансування для того, щоб кредитувати під гарантії громади. В процесі переговорів ми виявили суму інвестицій, які можуть бути зроблені, 2-3 місяці тривали погодження і інвестор згодився.».

В той же час здійснювати переобладнання підприємство не мало право, оскільки не отримало позитивного висновку від Державної екологічної інспекції.

«Перевіряти «Тернопільміськтеплокомуненерго» ми почали з березня 2017 року, – розповів Едуард Ференц, начальник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. – За результатами перевірки дали попередній припис не приступати до реалізації проекту до отримання позитивних висновків Державної екологічної експертизи по проектній документації. А перед тим попередньою перевіркою було зафіксовано, що на семи котельнях здійснюється робота по монтажу технологічного обладнання, яке буде працювати на торф’яній крихті. Цей вид діяльності має підвищену небезпеку і підпадає під обов’язкову екологічну експертизу. Після першої перевірки дали припис і на деякий час підприємство припинило роботи. Потім до нас знову звернулися громадяни, що на котельні по вулиці Київській продовжуються роботи. Факт підтвердився. За невиконання припису штрафували посадових осіб «Тернопільміськтеплокомуненерго» двічі. Наразі вони подали на нас до окружного адміністративного суду стосовно правомірності видачі нами припису. Ми, за результатами останньої перевірки, звернулися до того ж окружного адміністративного суду з позивними вимогами щодо заборони реалізації проектів і рішень щодо влаштування котелень на торф’яній крихті без позитивного висновку Державної екологічної експертизи. У статті 39 закону України «Про екологічну експертизу» написано, що реалізація проектів і програм без висновку Державної екологічної експертизи забороняється. Суб’єкт господарювання, який хоче здійснювати якусь роботу, але знає, що вона може завдати шкоду довкіллю, повинен звернутися до контролюючих органів за отриманням відповідних дозволів. А на даний час ми констатуємо, що суб’єкт господарювання не має права здійснювати викиди в атмосферу і реалізувати проекти до того моменту поки не отримає позитивний висновок Державної екологічної експертизи і дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.».

Власником обладнання у нашому місті є фірма «Тернопільтепло». І щоб його встановити вони мали отримати дозвіл на викиди. Але їм такого дозволу не надали.

«Тернопільтепло» звернулося в управління екології та природних ресурсів 30 травня 2017 року, – повідомила Галина Карбонишин, головний спеціаліст управління екології та природних ресурсів ТОДА. – 13 червня ми дали роз’яснення чому відмовляємо їм у видачі дозволу на викиди: немає висновку Державної екологічної експертизи, а також посилаючись на рішення головного управління Держспоживслужби де чітко прописано, що не наведені дані щодо впливу фізичних факторів забруднення атмосферного повітря, зокрема шуму під час роботи обладнання, транспортування і подачі палива та під час його завантаження в бункер для зберігання. Крім того, у межі уточненої санітарної зони з врахуванням «рози вітрів» потрапляє житлова забудова, відсутні відомості щодо безпеки зберігання відпрацьованого палива, відпрацьованих елементів систем очистки викидів – золи і сажі. Посилаючись на це ми і відмовили товариству з додатковою відповідальністю «Тернопільтепло» у видачі дозволу на викиди.».

Під час обговорення було наведено ще порушення будівельних норм при переобладнані, екологічні наслідки діяльності таких котелень, зокрема щодо суттєвого зростання в повітрі кількості вуглекислого газу та опадів у вигляді кислотних дощів. Натомість представники «Промгазтехнологія» доводили, що їхнє обладнання відповідає європейським стандартам, а встановлені на котлах фільтри забезпечують європейські норми викидів пилу у повітря – 50 міліграмів на метр кубічний, тоді, як у нас граничний показник становить 150 міліграмів на метр кубічний.

Після тривалої дискусії учасники круглого столу дійшли згоди, що котельні, які працюють на торфі повинні розташовуватися за межами міста, а не у житловій зоні.