Колишні працівники фабрики «Іква», що у Почаєві, можуть залишитися без земельних ділянок, які вони обробляли багато років. Унаслідок неоднозначних дій колишнього міського голови та керівництва підприємства, землю без відома людей кілька разів передавали з рук у руки. Врешті останній із так званих власників вирішив розпродати наділи. Так жителі Почаєва дізналися, що ділянки, які вони отримали на підприємстві, вже не їхні. Люди вважають, що передача земель відбулася незаконно, і рішуче налаштовані боротися за неї.
Віддали без відома громади
Усе розпочалося в далекому 1993 році – часи розпаду Союзу, фабрик, підприємств. Тоді керівництво почаївської фабрики «Іква» виділило у користування своїм працівникам земельні ділянки. Увесь земельний фонд підприємства складав 4,5 га орної землі. Вісімнадцять років люди спокійно працювали на ділянках, справно сплачували податок у касу фабрики. Згодом керівництво «Ікви» передало землі на баланс Почаївської міської ради. Відтак вона отримала статус комунальної.
Та колишній мер Почаєва Олег Іванюк ласо вхопився за цю землю і щедро почав її дарувати потрібним і вигідним для себе людям. Притому не сотками, а цілими гектарами. Так Василю Ломаковичу виділили земельну ділянку площею 1,6 га, В’ячеславу Бондарчуку – 1,4 га, Марії Паляниці, жительці с. Старий Тараж, надано у користування 1,5 га землі. Що цікаво, 90-річна бабуся навіть гадки не має, що стала власницею такого наділу.
У той час колишні працівники підприємства продовжували обробляти свої ділянки і навіть не підозрювали, що ті, згідно з рішеннями міської ради, стали власністю зовсім інших людей. Щоправда, після передачі земельного фонду підприємства у комунальну власність людей звільнили від податку. Нещодавно почаївці побачили, що на їхніх ділянках почали встановлювати бетонні кілки. З’ясувалося, що офіційний власник землі готує її до продажу. Люди не збираються здаватись і готові боротися за право володіння цією землею.
Ось що розповіли нашому журналісту користувачі земельних ділянок.
– Я – пенсіонерка з 35-літнім стажем роботи на фабриці «Іква», – розповідає Олександра Гладковська.
– А я пропрацювала на фабриці 32 роки, – каже Ганна Кравчук, – є ветераном праці. Ця земля була надана фабриці у постійне користування. У 1994 році люди написали заяви і нам виділили по п’ять соток. Ми сплачували керівництву фабрики податок за кожну сотку. Коли почався безлад у країні і стали розпродувати майно фабрики, то рівненський підприємець Ігор Комаринський викупив фабричні будівлі за смішну ціну – 43 тис. грн. За такі гроші в Почаєві навіть халупи не купиш. Придбав він лише будівлі, без прилягаючих до них земель.
– Тим паче, – приєднуються до розмови інші користувачі ділянок, – що ми всі маємо на руках ваучери фабрики. 48% знаходиться у колишніх працівників. Тому, відповідно до закону, дирекція не мала права розпродувати будівлі. У той час на це ніхто не звертав уваги.
Згодом підприємець дізнався, що фабрика володіла чималим земельним фондом, але претендувати на нього не став.
Третє коло власників
У 2013 році виконуюча обов’язки директора Ольга Пясецька передала ці землі на баланс міської ради, а колишній голова почав роздавати їх на свій розсуд. Згодом право на володіння цією землею заявив тернопільський підприємець Микола Петришин. Виявляється, що йому цю землю площею 4,5 га подарували троє вищезгаданих осіб (Ломакович В.В, Бондарчук В.С та Паляниця М.Т.), на яких ділянки оформив колишній міський голова.
– Вияснити правду не можливо, – говорить користувачка землею Галина Бендас. – Наші керівники думали, що тихенько проведуть цю махінацію і люди будуть мовчати, та коли М. Петришин почав розпродувати ці гектари по 10 соток під забудову, ми звернулися у різні інстанції, та до правди ще далеко, адже ці землі перепродуються вже вчетверте.
– Так, – підхоплює ще один користувач землею Віктор Колесник, – ми зверталися до депутатів, у суд, до міської ради, а справу затягують, відкладають. Тим часом на наших городах твориться свавілля, а ми не можемо нічого вдіяти і добитися. Нас ніхто не попереджував, що ці землі будуть забрані. Нам не казали, щоб ми нічого на них не садили чи не засівали їх. А весною прийшли люди і, розбивши ділянки по 10 соток, на засаджених городах почали бити і бетонувати величезні стовпи. Ми всією громадою вирушили і все це повитягували. Тепер боремось за справедливість, з незаконним розбазарюванням земель. Звернулися до в.о. директора фабрики О. Пясецької з вимогою надати довідки про те, що ми дійсно оплачували користування земельними ділянками. Та, на жаль, отримали відмову.
У результаті на звернення в Головне управління Держземагентства в Тернопільській області громадяни отримали повідомлення, що «будь-які документи, що підтверджують користування земельною ділянкою площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства на землях, що перебувають у користуванні підприємства «Іква», відсутні».
За словами Олександри Гладковської, громада міста звернулася до суду. Там людям пояснили, що нинішній мер Почаєва надіслав подання в районний суд щодо накладання арешту на колишні землі фабрики.
– Ми будемо боротися, візьмемо в руки вила і лопати та не допустимо гендлярів на землю, яку ми своїми руками обробляли, – каже жінка. – Адже всі користувачі – пенсіонери і ці клаптики землі є нашими годувальниками.
Мер міста Почаєва Василь Бойко вважає, що ситуація з землею занадто складна, люди певний час користувалися земельними ділянками, а потім якимось чином вони опинилися в інших руках .
– Ми звертаємося до суду, щоб порушити кримінальну справу проти колишнього мера міста щодо незаконних рішень роздавання земельних ділянок, – каже діючий міський голова. – Зараз працюємо над питанням про накладення арешту на ці землі, звернулися до директора фабрики «Іква», щоб надав списки людей, які користувались, та він відмовив, сказавши, що не володіє такою інформацією. Ми робимо все для того, щоб повернути ці землі у власність громади Почаєва. Надіюсь, що на цьому тижні суд прийме наші позовні документи і буде розглянуто питання про арешт цих земель.
Питання справді суспільно важливе. Користувачами ділянок є майже чотири десятки людей, сьогодні всі вони можуть втратити землю-годувальницю. Зі слів людей, офіційний власник готує ділянки для продажу під забудову. За 10 соток землі у Почаєві просять близько $40 тисяч.
Довідка
Згідно з інформацією, наданою відділом Держземагентства у Кременецькому районі, встановлено, що почаївській фабриці «Іква», згідно з рішенням Почаївської міської ради від 30.03.1994 року, було передано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 25,80 га та видано державний акт на право постійного користування за адресою: м. Почаїв, вул. Фабрична, 18. Станом на 01.01.2015 року, згідно зі статистичною звітністю форми 6-зем, за даним підприємством числиться 7,64 га. За період з 1994 по 2015 роки з земель згаданого підприємства за їх письмовою згодою було вилучено, згідно з рішенням Почаївської міської ради, 18,15 га з подальшою передачею у користування та у власність фізичних та юридичних осіб для різних потреб.
Кароліна Демчук, спеціально для “Номер один“
