Це – слова запоріжанки Ніли Чучко, яка через війну вимушено залишила рідний край і ось уже рік, як проживає на Тернопільщині. А стосуються вони адаптації на новому місці і причетності до життя територіальної громади, яка прихистила переселенку. Нещодавно вона була однією з учасниць пресконференції в Тернопільському прес-клубі, присвяченої реалізації проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок в західних областях України».
Цей проєкт реалізовує у п’яти громадах області (Бережанській, Золотопотіцькій, Копичинецькій, Підволочиській та Тернопільській) громадська організація МТЖК «Відродження нації» за сприяння ГО «Центр «Жіночі перспективи», технічної підтримки UN Women Ukraine/ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Він спрямований на підтримку активної участі жінок, представниць ВПО, у гуманітарному плануванні та реагуванні, забезпеченні належного відображення їхніх потреб та проблем. І передбачає низку заходів з адвокації та розвитку потенціалу за участю внутрішньо переміщених жінок, приймаючих громад, місцевої влади та громадських активістів. Так протягом січня-березня цього року активістками громадської організації «Відродження нації» проведено цикл тренінгів, спрямованих на те, щоб жінки-переселенки змогли отримати чи покращити навички відстоювання своїх потреб та інтересів перед місцевою владою та гуманітарними партнерами. Також проводяться консультації з різноманітних важливих питань, як от юридичні, психологічні чи з питань організації власної справи. Про все це розповіла на пресконференції керівниця проєкту Валентина Лимар, підкресливши з самого початку, що 60 відсотків ВПО – це жінки, вони опиняються на новому місці без роботи, без власного житла, без зв’язків, тому максимальна адаптація й інтеграція у життя громад є дуже важливими. Ознайомила пані Валентина і з результатами опитування, метою якого було визначення основних проблем, з якими стикаються жінки з числа внутрішньо переміщених осіб – щодо працевлаштування, самореалізації, адаптації на новому місці та психологічного стану. Воно проводилося у місцях проживання внутрішньо переміщених жінок та місцевих мешканок вразливих категорій, на вулицях, у місцях видачі гуманітарної допомоги та місцях спільного дозвілля.
Про основні напрямки діяльності на підтримку жінок з числа ВПО, щоб допомогти їм швидше соціалізуватися і стати повноправними жительками місцевих громад, розповіла журналістам Наталія Найчук, начальниця Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області. Вона пригадала минулу весну, коли поїзди з переселенцями прибували до Тернополя один за одним, і треба було дуже швидко вирішувати питання їх розміщення і забезпечення необхідним. Торкнулася і теми легкої українізації переселенців через, зокрема, знайомство з народними традиціями і звичаями, що теж сприяло їхній адаптації. У свою чергу Оксана Беднарська, координаторка ініціативної групи у Копичинецькій територіальній громаді, та Ольга Калинюк, начальниця комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Золотопотіцької селищної ради», поінформували про те, що робилося і робиться в самих громадах. А також відзначили важливість діяльності проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок в західних областях України». «У нас багато ВПО, і їм допомагають багато різних організацій, – сказала, зокрема, Оксана Беднарська. – Але коли до нас звернулися з пропозицією з «Відродження нації» то ми й хвилини не сумнівалися, що це важливо і потрібно. Наприклад, тренінг з адвокації, який навчає жінок захищати свої права не лише як представниць ВПО, а й вже як жительок і членів нової громади. Тому ми дуже вдячні організації за таку допомогу».
Щиро подякувала за підтримку і вимушена переселенка із Запоріжжя Ніла Чучко, чиї слова винесені в заголовок цієї публікації. Особисто їй проєкт допоміг не лише новими знаннями і навичками, а й у започаткуванні невеличкої власної справи. З відгуками інших переселенок журналісти мали змогу ознайомитись у відеозаписах.
