Новий арт-об’єкт Василя Петровського знайшов своє місце серед осінніх барв Кременецького ботанічного саду.
Якщо дивитися на нове творіння автора асоціативно, то перше, що бачимо, це архетип яйця. Яйце – колиска нового життя, перша сходина в особистій еволюції.
Яйце – також бар’єр, що захищає внутрішнє від зовнішнього. І завдання внутрішнього – вчасно вирватися з цього ув’язнення.
Ми бачимо, що прихована в яйці суть прорвала пута. Тепер постають нові запитання: яка зернина була закладена всередині і що здобуло свободу?
Висвободився початок нового життя? А можливо, це ідея, неначе немовля, народившись, викрикнула, набравши повні груди кременецького повітря?
