Передісторія: на початку року місцевий перевізник відмовився здійснювати перевезення по тарифу у 4 грн., мотивуючи, що немає жодного прибутку. Ніяких письмових вимог чи пропозицій від перевізника до міської ради не надійшло, лише у приватній розмові звучали цифри щодо тарифу у 12 грн. Оскільки збаражанам така ціна буде непідйомною, то пропонувалося надавати дотацію з міського бюджету перевізнику у розмірі 400-700 тисяч (з кожним місяцем відсутності транспорту ціну зменшували). Тариф з перевезення було піднято до 5 грн, але перевізник все рівно відмовився здійснювати перевезення. Постійно дотувати приватне підприємство без жодних гарантій виконання зобов’язань і суттєвого покращення сервісу було неприйнятним рішенням, написав у ФБ Роман Напованець
Після ряду обговорень та з погодженням депутатської комісії з питань транспорту було ухвалено рішення про взяття кредиту для купівлі комунальних автобусів: банк пропонував вигідні умови — 1% річних та 20% авансового платежу. Після декількох місяців збору відповідних документів банк змінив початкові умови кредитування, які не були прийнятні для Збаразької міської ради та на які не давали дозволу депутати. Час було втрачено, а віз був все там же…
У серпні виконавчий комітет міської ради оголосив конкурс на заміщення перевізника. На конкурс подали заяви два кандидати: один — той же перевізник, що відмовився здійснювати перевезення по ціні 5 грн, інший згідний здійснювати перевезення по ціні 5 грн. Розуміючи неприйнятність подальшого підняття тарифу для збаражан комісія відхилила кандидата, який не хотів здійснювати перевезення по ціні 5 грн.
Сьогодення: станом на сьогодні рух на автобусних маршрутах відновлено, але кандидат, що програв звернувся до суду. Мотивація позивача — незаконно не допустили до конкурсу. Справа зараз у Тернопільському суді, але розуміючи всю проблематику, що існує у наших судах можна розраховувати на будь-який варіант розвитку подій. Позиція Збаразька міська рада чітка і зрозуміла — маршрутки мають їздити по прийнятній для громадян ціні і при належній якості. При монополії на перевезення було можливим диктувати ціну та умови, але при появі конкуренції методи шантажу уже не діють.
Відмовившись їздити по ціні 5 грн. якось не логічно судитися та перешкоджати іншому перевізнику здійснювати послуги з перевезення, але мабуть хтось переслідує більше політичні цілі, ніж намагається запропонувати кращу якісь по прийнятній ціні! Усі повинні розуміти, що діяти за принципом “що гірше – то краще” не має виправдань. Тому, важливо збаражанам згуртуватись, щоб знову не залишитись без автобусних перевезень.
