Президент товариства генетики Сполучених Штатів Америки, член Національної академії наук, почесний доктор Університету П’єра і Марії Кюрі в Парижі, почесний доктор технічних наук, президент міжнародного Конгресу дріжджів генетики і молекулярної біології, почесний доктор університету Міссурі – неповний перелік титулів нашого земляка, уродженця Шумщини Романа Гершеля, пише shumsk.info
Фото з відкритих джерел
Величезний внесок в розвиток генетики, наукові здобутки Гершеля отримали світове визнання. Він нагороджений Золотою медаллю фонду Крістіан Хансен (Данія), медаллю «За заслуги» університету Міссурі – Колумбія, медаллю Томаса Хант Моргана.
Роман Гершель народився в Шумську 29 вересня 1914 року. Ще до того його батько емігрував до США. Через події Першої Світової війни Рома з мамою переїхали до Америки лише в 1921 році. Родина поселилася у північній Міннесоті, де народилися брат і сестра Романа, а сам він почав відвідувати громадську школу. Освітні можливості там були невеликими, і тому Роман переїхав до родичів в Сент-Луїс, щоб відвідувати середню школу у великому місті.
У 1932 році Роман вступив до університету Міссурі, який закінчив з відзнакою і досяг великих успіхів у вивченні хімії.
Ще навчаючись в університеті, він почав займатися науковою роботою, був технічним помічником у науковця Люїса Стадлера, брав участь у розробці ультрафіолетових фільтрів. Згодом Роман захопився роботою у галузі генетики і став аспірантом Стадлера. Сім’я Стадлера дуже тепло ставилася до молодого аспіранта, вважала його шостим сином. Окрім Стадлера, Романа оточували багато науковців, які мали на нього позитивний вплив. Саме в цей період було покладено початок розквіту генетики в університеті Міссурі.
У 1942 році Гершель здобуває докторську ступінь, тоді ж він був призначений на свою першу і єдину академічну посаду на кафедрі ботаніки в університет Вашингтона.
Тривала Друга Світова війна і Роман був направлений на військову службу, де він служив капітаном армії повітряних сил США.
У 1946 році Роман Гершель повернувся до університету Вашингтона, де спрямував свої дослідження на цитогенетику кукурудзи.
Через тринадцять років в університеті штату Вашингтон була створена кафедра генетики, очолити яку довірили Роману Гершелю. Як завідувач кафедри, він почав запрошувати відомих вчених, щоб збільшити науковий потенціал свого колективу.
Гершель заснував і сам редагував щомісячник, який висвітлював дослідження в області генетики.
Значну частину своєї діяльності Роман Гершель присвятив реалізації програми підготовки аспірантів. Про успіх її свідчать здобутки випускників, які стали лідерами в науковому світі.
У 1965 році Роман Гершель організував невелику міжнародну зустріч генетиків, які досліджували дріжджі. На цій нараді було не більше шістдесяти чоловік, і Гершель не сподівався, що зустріч стане подією, котра відбуватиметься раз у два роки з відвідуваністю понад тисячу чоловік. Під час засідання, яке відбулося в 1972 році в Італії, видатний вчений Джовані Магні назвав Гершеля «папою генетики дріждів».
У 1976 році Роман Гершель переніс інсульт і, як наслідок, права рука була паралізована повністю, а нога – частково. Це було важким ударом для людини, яка до цього була фізично сильною і дуже активною.
У складний період свого життя Роман зібрав всю свою силу і рішучість та з допомогою дружини Керіл Кан, з якою щасливо прожив п’ятдесят років, перебудував своє життя. І це стало одним з величезних життєвих досягнень вченого.
У 1980 році, у віці шістдесят п’ять років, Гершель залишив посаду завідувача кафедрою. Щоб віддати честь і скласти шану Роману Гершелю, як засновнику і очільнику кафедри, висловити вдячність за самовіддану і невтомну працю, оцінити його величезний внесок у становлення та розвиток генетики, до університету Вашингтона з усього світу з’їхалися колишні аспіранти і докторанти кафедри генетики. Для Гершеля це був зворушливий і важливий момент, переконливий доказ успіху його зусиль у розвитку програми дослідження в галузі генетики в університеті Вашингтона.
Тоді ж він отримав міжнародне визнання своєї роботи в поведінці хромосом та генетичній рекомбінації.
Роман Гершель до кінця життя продовжував проведення досліджень з генетики. Він планував, працював, керував ходом експериментів своїх техніків. Вчений завершив рукопис – свою останню наукову працю за кілька днів до своєї смерті.
Роман Гершель помер у липні 1989 року, залишивши нащадкам багату спадщину своїх наукових робіт та досліджень у сфері генетики.
Після його смерті сім’я і друзі заснували стипендіальний фонд у пам’ять про великого вченого і як фінансову допомогу кращим студентам університету Вашингтона, які проводять генетичні дослідження.
Алла МАТВІЮК,
директор Шумського районного краєзнавчого музею.
