Фото “відпочинку” опубілкував Мінчук Олександр у своєму фейсбуці. У коментарях одні дописувачі обурюються, адже місце надзвичайно небезпечне, інші виправдовують вчинок дівчат, мовляв, це екстрим.
Автор Мінчук Олександр розповів про своє бачення ситуації: “Для всіх хто пише що це екстрим напишу.Це не екстрим-це тупість.З такої висоти на пряму поверхню це чвак і все,крапка.Там вже були крапки і не одна.Я також падав з Бони,з дерев в ярах,з черешневих дерев головою вниз,відлежувався в лікарнях,було й таке що обидва ока два тижні запливли і ходив в лікарні по стінах в туалет.Місця для шрамів на лиці вже немає.Але мені повезло ,і видать сильного ангела охоронця маю.А з даної висоти тільки чвак….Якби побачив що моя дитиняка так сидить зупинилося б серце…”
Анатолій ЛукащукНе кривіть душею…. Всі ми свого часу прагнули здобути якісь вершини, лазили по карнізах, горищах та дахах єзуїтського колегіуму, пхали носа у різні підвали, ходи та закинуті комунікації. Сам в юні роки не одноразово піднімався по металоконструкціях на саму високу “люльку” оглядового колеса, бив лоба та коліна у місцевих катакомбах…, а за мури Бони взагалі мовчу.. Там не було жодного місця де б ми не побували!! І у тому був свій КАЙФ своє САМОСТВЕРДЖЕННЯ!! Ці спогади на все життя!! І думаю, ні впевнений нас таких багато!!
Zoriana ShyrmaТам завжди діти лазять на кришу. І не раз падали . Ми багато разів викликали поліцію, звертались до нашої влади, щоб вирішили цю ситуацію. Всі від цього приміщення відхрещуються
Надія МедецькаЯкщо в аварійне приміщення чи незавершене будівництво не закрити доступу стороннім, то хтось обов’язково виявить подібний “героїзм”, який може закінчитися фатально. І що б хто тут не говорив на адресу дітей, діти є діти. Я б сама лізла в такому віці, бо відчуття небезпеки тоді абсолютно відсутнє. Проте є дорослі, які це бачать і нічого не роблять. Легше всього спирати на когось, але в моєму районі теж є недобудова з краном, на яку діти вилазили, то сусіди і до влади писали , і журналістів кликали, і дітей постійно виганяли, але все ж домоглися, що вилазки припинилися. Не вірю, що було море звернень від лікарняного керівництва до власника про аварійну ситуацію з будівлею та проханням хоча б обгородити приміщення. За бажання можна зробити огорожу території і в ній помістити сторожових собак
