Головна Новини Таємниці найдавніших храмів Тернополя

Таємниці найдавніших храмів Тернополя

Дві найстаріші церкви Тернополя – Надставна і Середня – містять в собі колишні в’їздові брами до міста. Таке відкриття після обстеження храмів зробив архітектор-реставратор Юрій Вербовецький. Про це свідчать нинішні центральні частини храмів, які колись були вежами міських брам – «Кам’янецької» та «Львівської».

«Коли ми вивчали і порівнювали плани церкви Різдва Христового на вулиці Руській, нас зацікавили контрфорси – утворення, які є з двох сторін  споруди, – розповідає Юрій Вербовецький. –  Зацікавила центральна вежа храму. У всіх історичних даних написано, що була збудована церква, а потім вежа і притвор. Але коли ми детально обміряли все і прослідкували де є стики і шви різної кладки, то виявся зовсім інший порядок. Виявилося, що вежа не могла бути прибудована пізніше тому, що місцями частина будівлі охоплює вежу і навіть находить, нависає на уступи вежі. Виходить, що вежа була збудована раніше, а до неї вже прибудовані вівтарна частина і притвор. І тоді виникає запитання що це таке? Якщо забрати ці дві частини, то центральний об’єкт сам за себе говорить. На давніх картах на цьому місці бачимо в’їздову браму, а церква була поруч. І ми припустили, що це залишки оборонної стіни. В самій церкві в середині з обох боків є арка. Є несиметричні вікна. Був один рівень на оборонній стіні, який накривався дерев’яним накриттям і робився дашок, і це віконце – був вихід на оборонний рівень, друге вікно – вихід на другий, вищий рівень. З боку вівтарної частини церкви є два невеличких віконця наверху над центральним куполом. По аналогу в’їздових брам – це були отвори для механізмів підйомного моста. А на зворотньому фасаді, зі сторони міста, де зараз прибудований притвор, є вікна вже декоративні. Якщо взяти висоту контрфорсів, то з одного боку вона вища, а з іншого нижча. Чому їх зробили, як контрфорси? Щоб їх зрівняти треба було руйнувати саму кладку, щоб її перемуровувати, і хтось додумався до того, що краще їх окультурити з краями стін і вони будуть додатковим  укріпленням.».

Версія Юрія Вербовецького потребує ще підтвердження. Спростувати або підтвердити її можуть археологічні дослідження. Адже, як правило захисні мури розбирали тільки до рівня грунту, а із землі камінь здебільшого не витягували, оскільки це було дуже важко. Тому варто було б провести розкопки зі сторони тротуару, а також на подвір’ї церкви.

За такою ж аналогією вивчили і Надставну церкву. Як і у випадку з Середньою, в історичних джерелах зазначається, що церковна вежа була збудована пізніше, ніж сама церква.

«Часто надбудовувався один поверх і мецената, який давав кошти на ремонт церкви зазначали, як того, хто збудував або при прибудував храм, – додає Юрій Вербовецький. – Ми припускаємо, що верхня надбудова була зроблена вже пізніше, а внизу – давня частина тієї самої в’їздової «Львівської» брами. Бачимо ті ж залишки з боків стін, як і на Середній. З боків до контрфорсів так само можна змоделювати оборонні стіни. Є двері: колись при важливій в’їздовій брамі могло бути якесь додаткове приміщення. Бачимо утворення, яке перероблене у віконце, воно не симетричне, не має призначення естетичного, натомість має  функціональне – це вихід на другий ярус оборонних стін. Усередині вежі також є сходи, що підтверджує нашу гіпотезу. Сьогодні тернополяни можуть підійти до цих церков і біля контрфорсів уявити собі, якої висоти і ширини була оборонна стіна навколо міста.».