Головна Новини Суд скасував виправдувальний вирок обвинуваченому у наркоторгівлі

Суд скасував виправдувальний вирок обвинуваченому у наркоторгівлі

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Тернопільської області скасувала вирок Тернопільського міськрайонного суду щодо Руслана М.

              Органами досудового слідства раніше судимого за ч. 2 ст. 307 КК України 40-річного М. обвинувачено у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 307 (незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно) та ч.2 ст. 309 КК України (незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, у великих розмірах).

Розглядаючи впродовж тривалого часу кримінальне провадження, суд першої інстанції виправдав Руслана М. у зв’язку з недоведеністю вчинення ним інкримінованих правопорушень.

В апеляційній скарзі прокурор просив вирок Тернопільського міськрайонного суду скасувати та винести новий, яким визнати Руслана М. винним у вказаних правопорушеннях і призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Виправданий Руслан М. та його захисник просили вирок суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, колегія суддів встановила, що при судовому розгляді суд першої інстанції не дотримався вимог норм кримінального процесуального закону, допустив неповноту судового розгляду, а його висновки не відповідність фактичним обставинам справи.

Відповідно до роз’яснень п.п. 17, 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верхового Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», в основу вироку повинні бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При винесенні вироку суд, за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Згідно вимог ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Порушивши встановлений порядок дослідження доказів, суд після однієї невдалої спроби допитати свідка Г., не з’ясувавши причину його неявки, вирішив більше його не викликати та не допитувати, а всі пов’язані з ним докази визнав недопустимими, чим порушив вимоги статей 87-89 КПК України, які містять вичерпний перелік обставин визнання недопустимими доказів.

Неповно дослідивши надані стороною обвинувачення докази про створення слідчої групи у кримінальному провадженні суд прийшовши до передчасного висновку про визнання протоколу обшуку житла Руслана М. під час якого виявлено наркотичні засоби, обіг яких заборонений, а деяких обмежений, недопустимим доказом.

Таким чином, дослідження матеріалів кримінального провадження та аналіз вироку свідчить про те, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про виправдування Руслана М. за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

Колегія суддів апеляційного суду призначила новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду, за результатами якого необхідно провести судовий розгляд кримінального провадження в повному обсязі та, дотримуючись вимог кримінального процесуального закону, прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.