Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Тернопільської області частково задовольнила апеляційні скарги обвинуваченого Слюсарчука А.Т. та його захисників на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року.
Повідомляє прес-служба апеляційного суду Тернопільської області
Вироком Сихівського районного суду м. Львова Слюсарчука А.Т. визнано винуватим за ч.1 ст. 119 (вбивство з необережності), ст. 138 (незаконна лікувальна діяльність), ч.2, 3 ст. 190 (шахрайство, вчиненому повторно, у великих розмірах), ч. 4 ст. 358 КК України (підробка документів) та засуджено до 8 років позбавлення волі. Захисники Слюсарчука А.Т. не погодилися з рішенням суду та подали до Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2015 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року стосовно Слюсарчука А.Т. залишено без змін.
28 січня 2016 року ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення в строк покарання» від 26.11.2015 р. № 838-8, Слюсарчуку А.Т. зараховано строк попереднього ув’язнення з часу фактичного затримання 14.11.2011 року по день набрання вироку суду законної сили 08.04.2015 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Строк відбування покарання Слюсарчуком А.Т. закінчувався 20.06.2016 р.”
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 березня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий розгляд у Львівському апеляційному суді.
До початку судових засідань захисники обвинуваченого заявляли відводи суддям апеляційного суду, які було задоволено.
Оскільки в Апеляційному суді Львівської області не вистачило потрібної кількості суддів для повторного розподілу, матеріали судової справи та апеляційні скарги обвинуваченого Слюсарчука А.Т. та його захисників Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ передано до Апеляційного суду Тернопільської області.
У поданих апеляціях і доповненнях до них обвинувачений та його захисники просили вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким Слюсарчука А.Т. виправдати.
Заслухавши суддю-доповідача, захисників обвинуваченого Слюсарчука А.Т., які підтримали подані апеляційні скарги та зміни до них; доводи прокурора про заперечення проти апеляційних скарг перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 392 КПК України рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності та обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З огляду на зміст вироку місцевим судом ці вимоги закону дотримані не були.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачення Слюсарчука А.Т. у вчиненні таких кримінальних правопорушень, як незаконна лікувальна діяльність, вбивство через необережність, шахрайство та використання завідомо підроблених документів побудоване на тому, що останній, не маючи належної медичної освіти, використовуючи завідомо підроблені документи, займався незаконною лікувальною діяльністю, в процесі якої шахрайським способом заволодівав майном потерпілих, що спричинило тяжкі наслідки для хворих, вбивство через необережність.
Обвинувачений Слюсарчук А.Т. у своїй апеляційній скарзі вказав про наявність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, винесеної на підставі ст. 6 п. 2 КПК України 1960 року прокуратурою Франківського району м. Львова в період 2000, 2005-2006 років, за заявою особи щодо відсутності у Слюсарчука А.Т. належної медичної освіти, підробки дубліката диплома та інших документів, і просив суд з’ясувати цю обставину.
Крім того, Слюсарчук А.Т. порушував питання про необхідність долучення до матеріалів кримінального провадження доказів, які підтверджують кваліфікованість його дій за деякими фактами його лікувальної діяльності; допиту особи, через яку передано грошові кошти на ліки; призначення судової почеркознавчої експертизи; долучення в якості доказів копії фотофіксування хірургічного втручання, встановити через МВС Росії адреси його однокурсників та викладачів РНІМУ ім. М.І. Пирогова, імена яких він зазначив у клопотанні, та які зможуть підтвердити, що він дійсно навчався в Російському державному медичному університеті, допитати свідків, витребувати документи, долучити до матеріалів кримінального провадження в якості доказів наукові та методичні рекомендації, які відображені у наукових статтях, та які підтверджують кваліфікованість його дій за окремими фактами його лікувальної діяльності. Місцевим судом зазначені питання не вирішені і ці обставини перевірені та з’ясовані не були.
Отже, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційних скарг в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
З урахуванням зазначеного та вимог ст. 374 КПК України щодо змісту вироку колегія суддів вважає, що під час розгляду кримінального провадження місцевим судом допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства, і ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 409 КПК України є підставою для скасування такого рішення з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд.
За таких обставин колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області апеляційні скарги обвинуваченого Слюсарчука А.Т. та його захисників задовольнила частково. Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2014 року щодо Слюсарчука А.Т. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ст.138, ч.ч.2,3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
