Сьогодні управління освіти та науки Тернопільської області все таки видало наказ про затвердження держзамовлення для Кременецького професійного ліцею у кількості 200 учнів (включно із 50, передбачених рішенням міськради). По тому, як розгорталися події, було очевидно, що заклад зливають. По суті ліцей врятувався завдяки активності, перш за все, самого колективу:
Про те, як це технологічно робилося, свідомо чи несвідомо, пізніше. Але вирішальним у даному плані став розгляд радикального варіанту розвитку подій. Коли стало зрозуміло, що депутатський корпус може просто не зійтися на сесію, підключили Правий сектор: усі були готові вертати варіанти 2014 року, виходу не було. Цілеспрямований витік інформації дав результат, депутати зібралися, рішення, якесь, прийняли. На черзі мала відбутися акція протесту на “пафосному” святкуванні Дня незалежності цілої області у Кременці, під час якої уже ніхто ні з обласного, ні з районного, ні з міського керівництва втекти не зміг би: як би не було, але досвід проведення акцій у нас є (“у нас” поняття широке). Очевидно, що саме з метою запобігти скандалу, який би виник під час святкування, наприклад, на Замковій горі, і було врегульовано дану проблему.
Для всіх зрозуміло, що проблема, яка виникла із навчальним закладом, є не поодинока, а системна, у рамках “реформ”, зокрема в освіті. Як вижити – відбиватися. “Борітесь – поборете”.
P.S. Совдепія живіша всіх живих. Бажання “прогнутися” перед “вищестоячим” вічна, як життя. Нормальним явищем є коли люди приходять на святкування державних свят. Але робити масовку для “картинки”, показати “масові гуляння” у присутності “губернатора” – це уже занадто. Вимагати у керівників бюджетних закладів “пригнати” людей на 9.00 ледь не по списку і під розписку – це уже занадто. Дивитися “в екстазі” дві години на горі парад у Києві та виступ Президента – це уже занадто. А чи не краще масово прийти на покладання до памятника Шевченка? Розцінюйте це як офіційну пропозицію.
