Головна Новини «Скарби» Тернопільського ставу

«Скарби» Тернопільського ставу

У якому стані перебуває Тернопільський став і що необхідно зробити, щоб його очистити, упродовж трьох місяців досліджували фахівці. Вивчали рівень забрудненості води, які шкідливі речовини містить намул, склали карту дна озера та провели декілька тисяч аналізів.

«Упродовж майже 40 років, після очищення в кінці 70-х на початку -80-х років 20 століття на дні збирався мул, – розповів професор Василь Грубінко, доктор біологічних наук, завкафедри загальної біології ТНПУ. – В деяких місцях товщина намулу становить від 1 до 2,5 метрів. Він акамулює велику кількість токсичних речовин, які потрапляють з берега зі стічними водами і утримує їх. На зиму все осідає на дно, а навесні, коли активізуються живі істоти, це все піднімається у верхні шари. Є дві зони: верхня і нижня. І нижня зона не прогрівається і не освітлюється за рахунок того, що має велику глибину, в окремих місцях 6-12 метрів, і не відбувається перемішування води. Вода у ставі стоїть. Це дає певні наслідки хімічного складу і якості цього середовища. Тому нам треба здійснити змішування води.»

Через те що у ставі немає руху води виникла ще й інша проблема – брак кисню, через що гине риба та інші живі організми.

«Ми виявили, що став лужний, – каже Василь Грубінко. – Взимку кисню багато, а влітку може бути 2,5-2,8 %, тобто все задихається, особливо в нижніх шарах і гине. У всіх восьми точках, які ми досліджували, став абсолютно залужений і ця залуженість одна із проблем ставу, тому нам треба закиснити його. Відбувається це за рахунок того, що вміст аміаку є страшенно високим, у нас не становлять проблеми нітрити і нітрати, а співвідношення аміаку в десятки тисяч разів більше, ніж інших сполук азоту. Щодо фосфатів, то перевищення гранично допустимих форм не маємо, тому що вони акамульовані в намулі. Тому його треба вибирати.».

Містить намул і багато токсичних металів, які шкодять не тільки живим організмам в озері, а можуть бути небезпечні для людей.

«У воді є перевищення по натрію, – зазначив Василь Грубінко. – Є припущення, що це натрій, який попав у воду із сіллю, яку ми сипимо взимку на сніг і лід. Стільки натрію в наших геологічних породах не буває, у нас кальциновані пісковики. В окремих ділянках вміст натрію в 20 тисяч разів більше норми. По інших металах небезпеки немає, їх в сотні і тисячі разів менше норми. Маємо проблеми по кадмію і свинцю – дуже токсичних металах, хоча вони ще не перевищують гранично допустимі концентрації: кадмію в 2 рази менше ніж ГДК, свинцю в три рази менше. Свинець потрапляє із транспорту, кадмій – із транскордонних перенесень металургійних комбінатів західної Європи з циклонами. У донних відкладах маємо перевищення у десятки і сотні разів по кобальту, міді, цинку, кадмію, свинцю. Процент рухомої форми, яка може бути вилучена живими істотами, людьми під час купання, свинцю – 92%, кобальту і кадмію – майже 70%. У звіті ми вказали, де треба вибрати більше де менше намулу. У всіх досліджуваних точках виявили перевищення у 25-30 разів вмісту нафтопродуктів. Найбільше їх потрапляє в у став зі стоками з боку вулиці Руської. Те саме маємо по поверхнево-активних речовинах – це вся група синтетичних миючих засобів. Радіоактивних речовин у воді нема, ті що потрапили туди під час аварії на Чорнобильській АЕС вже осіли глибоко.».

Щоб зробити став чистішим, в тому числі позбутися «цвітіння», фахівці рекомендують зменшити органічне забруднення води за рахунок наведення порядку у каналізаційно-стічних системах, проводити реконструкцію та заміну піску на пляжі, очистити дно від намулу у певних точках та здійснити аерацію, тобто наситити воду киснем. У нашій ситуації найкраще для цього підійде встановлення системи фонтанів вздовж берега. До речі, фонтани почнуть встановлювати уже з липня цього року. Усього вздовж берега буде облаштовано близько 500 фонтанів. Щоб в озеро не потрапляли забруднені стічні води передбачено також встановлення нафтовловлювачів на ливневих каналізаціях та облаштування локальних очисних споруд. Для реалізації «Програми розвитку водосховища «Тернопільський став» на 2017-18 рік» залучатимуть кошти з місцевого бюджету та міжнародних фондів.