Недавно ми повідомляли про те, що Золотопотіцька громада обурена діями головного лікаря Понтуса Василя Андрійовича. Мовляв, той планує закрити лікарню. У коментарі редакції лікар повідомив, що про закриття медичного закладу мова не йде, а лише про одне інфекційне відділення. Оскільки воно є не рентабельним. А ще пан Понтус розповів про заборгованість по заробітнійі перед працівниками лікарні. Запитали ми і у начальника управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА, Володимира Богайчука чи знає він, що коїться із Золотопотіцькою лікарнею та чи підтримує дії головного лікарня. Пан Богайчук повідомив, що він повністю на його боці.
На цю інформацію громада села написала таке звернення:
“Шановний Василь Андрійович бреше як сивий мерин! А з ним і пан Богайчук також.
Ось факти: він часу коли новий лікар-інфекціоніст почав працювати в Золотопотіцькій лікарні, з 9 липня 2017 року і до сьогодні, 187 чоловік пройшли лікування в інфекційному відділі лікарні. В серпні місяці інфекційний був закритий на буцім-то ремонт, хворих не приймали. Відповідно до статистичних даних з Тернополя, Золотопітіцька лікарня виконала план ліжкоднів на 106% (Василь Андрійович, ви читати вмієте?!!). В Монастириську немає інфекційного, а Бучацький інфекційний переповнений. Відповідно, Бучач відсилає хворих в Золотий Потік. У нас лікуються різні хворі, у тому числі і ті що на кір. Шановний пан Понтус боїться навіть заходити в відділ коли є хворі на кір.
Щодо інтелектуальної обізнаності голови облдержадміністрації в справах медичних: не так давно пан Богайчук вніс пропозицію закрити інфекційний, а інфекційних хворих перевести в терапевтичний відділ. Лікарі -терапевти лише пальцем коло скроні покрутили. Де тут адекватність скажіть?! Тут питання в іншому: кому вигідно закриття інфекційного та пологового відділень? Відповідь більш ніж очевидна – ви бачите хто саме так мудро коментує подію вище? Вони не бояться підписуватись під своїми комантарями і брехати що вперше чують про плани закриття лікарні.
Все починається з малого і це лише початок також – спочатку два кусочки того калача відкусити – головне щоб пройшло – а там і цілий можна “лигнути”. Заглядаючи в мйбутнє: як чудово буде звучати – приватний золотопотіцький санаторій – курорт! Чудова мрія – та от біда: нагла громада не хоче по-мирному дати себе обдурити!
Ще одне: хоспіс для воїнів АТО – шановні панове керівники, не смішіть мої скарпетки! Де ви бачили воїнів АТО які не мають де жити щоб аж перебиратись до якогось-там напівзруйнованого хотелю. Ви ж його в землю вриваєте, руйнуєте до останнього! Військовий госпіталь – так! Можливо – якщо його довести його до пуття! Але не мудряче ваше “хоспіс”- кого ви збираєтесь обдурити?! І знову ж таки, навіть якщо зціпити щелепи щоб не розсміятись із вашого “проєкту” – де ваше нове покоління лікарів??? Де дороги по яких вони могли б до нас доїхати? Де квартири для для молодих працівників? З другого боку – на який смітник ви збираєтесь викинути 23 тисячі населення із їх болячками? Що, не варто заморочуватись?!!! І ви справді думаєте що вам це так просто з рук зійде?”
