Сумними спогадами поділилася збаражанка у групі Політичний Збараж
“Сьогодні я вражена як ніколи, до мене прийшли працівники газового господарства відключити від газового постачання за заборгованість за транспортування газу в сумі 740,00 грн. Розумію борги треба платить,а я і плачу не користуючись пільгами,субсидіями плачу,просто плачу скільки можу і знаю що крім мене ніхто мою заборгованість не погасить . Пригадую той рік,як вели той газ,чого коштували ті кляті труби.. Осінь йду у літніх шльопанцях на роботу,ноги трохи мерзнуть,але то нічого можна терпіти,взаді йде жінка тай каже,ну вам потрібно було б взути щось більш підходяще до сезону,йду далі сльози градом, а взути більше немає чого,
газ ведемо….
Світова пандемія,весь світ відноситься до людей по людськи,хто звільняє населення від комуналки взагалі,а у нас,можливо швидше здохнете???
Мені не стидно бути бідною,просто за державу “обидно”.
Борг я погасила, але згадала ті босі ноги серед осіннього холоду,бо газ ведем…”
