“Релігійні конфлікти” на Тернопільщині часто підміняють господарськими

Багатоконфесійну Тернопільщину російська пропаганда намагається використати в своїх не добрих цілях, подаючи давні господарські проблеми громад, за релігійні конфлікти.

Згідно із законодавством України, церковне майно є власністю громади, розпорядником релігійна громада, а священник лише ним користується з дозволу громади і на її запрошення.

Однак, як часто буває, при переході церковної громади від однієї конфесії до іншої, не задоволеним залишається священнослужитель, який в більшості випадків опиняється без парафії і відповідно без роботи. Одним із «показових» для російських ЗМІ є господарський конфлікт в селі Стінка Бучацького району на Тернопільщині. Де ще в 1992 році Бучацький райвиконком передав у рівне користування громадами УГКЦ і РПЦ (тепер УПЦ МП) культову споруду церкву Різдва Пресвятої Богородиці.

«Передати в безоплатне почергове і рівне користування релігійним громадам культові споруди та державне майно, що в них знаходиться, уклавши з кожною громадою окремий договір: /Абзац/ 311. Бучацького району. /Абзац/ 3.1.11. УГКЦ і УПЦ с. Стінка ц. пресвятої Богородиці (тут назва храму вказана неправильно — прим. авт.)» – йдеться в рішенні, пише РІСУ

Утім, вірні РПЦ і згодом створеної УПЦ (МП) роками ігнорували право на храм своїх співбратів-християн. Вірні УГКЦ скаржилися до влади і правоохоронців. Потім були суди, та довгі розбірки, врешті був складений договір про порядок користування церквою від 17 листопада 1997 року, де визначено, що обидві громади будуть чергуватися, служачи відповідно о 9.00 та 12.00.

Але, якщо представники влади і УГКЦ під документом підписалися, то УПЦ (МП) — ні: підпис відсутні копії документа. Однак періодичні загострення ситуації в селі Стінки не припинялися ніколи. Суди визнавали право користуватися майном храму за обома громадами, а вірні УПЦ МП диктували правом сили свої умови. Останнє загострення ситуації у цьому селі сталося 22 березня 2015 року, коли вірні УПЦ (МП) не пустили вірних УГКЦ навіть на подвір’я церкви для молитви біля могили довоєнного греко-католицького пароха о. Ярослава Гавацького. Він похований біля храму, бо ж до часів СРСР у селі діяла тільки громада УГКЦ. Саме цей священик і був будівничим святині…

Проте, не всі «контакти» між різними конфесіями на Тернопільщині, є проблемними, зокрема нещодавно ряд релігійних громад разом із парафіяльними священниками вирішили перейти від УАПЦ до Київського патріархату, не чекаючи Синоду вирішили зробити крок на зустріч Українській помісній церкві.