Людина повинна відповідати за власні вчинки, бо світ чітко розділяє дитяче «я хочу!» від принципу дорослих – «це чуже!». Натомість такий собі Василь дотримувався цілком протилежної думки: «Мені це подобається». У підсумку чолов’яга за тиждень(!) скоїв три крадіжки загальною сумою понад 10 тис. грн. і потрапив на лаву підсудних, пише Номер один
Отож у першій декаді травня 2018 р. під вечір Василь тинявся вулицями одного із сіл Монастириського району. Ноги якось самі привели його до будинку добродійки Н. Оскільки у вікнах не світилося, молодик вирішив понишпорити на чужій господарці та зайшов у двір. Обійшовши дім із тильної сторони, підняв палицю, розбив шибку і через вікно заліз усередину. Оглядаючи кімнати, зайшов до кухні й одразу попрямував до холодильника. Довго не вагався, а забрав декілька шматків м’яса свинини та курятини і втік через розбиту шибу. Згодом викрадені 6 кг м’яса вартістю 685 грн. спокійно вдома приготував та з’їв.
Повернувшись додому, власниця хати одразу зрозуміла, що у помешканні був хтось лихий, а можливо, і є. Перелякана жінка зателефонувала до дочки, а та порадила хутчіше тікати до сусідів і пообіцяла на ранок приїхати.
Тим часом 3 дні потому в обідню пору Василь знову тинявся рідним селом, аж поки не вгледів на чужому городі білого коня гуцульської породи. Тварина спокійно паслася, прип’ята неподалік хати господарів. Утім це не зупинило злодійкуватого молодика. Переконавшись, що навколо – ані душі, він спокійно підійшов до красеня, погладив по шиї, відв’язав і повів через поля до власного обійстя! Згодом у Монастириському районному суді злодій зізнався, що викрав коня, аби їздити на ньому верхи! При цьому обвинуваченому в голову не прийшло хоча б уявити, що переживають його жертви. Скажімо, гуцульський кінь коштував 6 тис. 300 грн.
Але молодик уже не міг сам зупинитися. Відтак не минуло й тижня, як глухої нічної пори Василь чорною тінню підкрався до сільської крамниці та металевою трубою розбив металопластикове вікно й проник у приміщення магазину. Підсвічуючи собі телефоном, підійшов до стелажа з алкоголем, сховав у кишені куртки пару пляшок лікеру «Амаретто», трохи подумав й поклав ще дві пляшки бучацького коньяку. Повернувшись до каси, грошей не знайшов, натомість сховав у кишеню штанів майже сотню скретч-карток поповнення мобільних рахунків «Київстар» і «Водафон Україна». Загалом привласнив товару на загальну суму 3 тис. 187 грн.
Задоволений і щасливий, злодій уже бачив себе у місячному сяйві верхи на білому коні, і незграбно почав вилазити з магазину через розбите ним вікно. Однак був помічений односельцем. Відтак білий кінь перетворився на поліцейське авто та ще й із кайданками на руках.
У Монастириському районному суді Василь повністю визнав свою провину. Оскільки потерпілий повністю відшкодував завдані збитки і навіть повернув цілим та неушкодженим білого коня, потерпілі просили не позбавляти волі новоявленого принца-злодія. Відтак суд хоча й засудив за сукупністю злочинів до трьох із половиною років позбавлення волі, але зважив на рекомендації Монастириського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у Тернопільській області, що обвинувачений не становить великої небезпеки для суспільства і його виправлення можливе без позбавлення волі, тож звільнив горе-крадія з однорічним іспитовим строком, зобов’язавши періодично реєструватись в органах пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Отож не завжди втілення мрій доводить до добра.
З етичних міркувань ім’я обвинуваченого змінено.
Олена Густенко
