У нашому місті зберігся не один десяток старих будівель, кожна з яких, якби могла говорити, розповіла б чимало цікавого про минуле сивочолого Чорткова. Частину з красивих архітектурно-вишуканих будівель минулого ми сьогодні можемо побачити хіба що на старих фотографіях. Як приміром, Окружної Скарбової Дирекції, зруйнованої «червоними визволителями», що стояла на місці, де нині сквер Скорботи і Надії. А деякі руйнує час при повному байдужому спогляданні нас, нині сущих, пише Чортків Сіті
Напевне, кожному чортків`янину середнього і старшого віку знайоме двоповерхове приміщення поліклініки і лікарні залізничників, що розмістилося біля самісінького залізничного вокзалу. Нині воно стоїть пусткою, відлякуючи своїм зовнішнім виглядом і вибитими вікнами містян і гостей Чорткова, що прибувають приміським дизель-потягом (добре, що фірмовий поїзд сполученням Київ-Рахів – єдиний з пасажирських, що курсує через наше місто, – приходить глибокої ночі).
«До війни, – пише автор, – цей будинок належав купцеві Р.Копеньовському. Перший його поверх орендував Й.Кухарський під ресторан, другий – І.Рудольф під готель. А вже у повоєнні роки залізничники відкрили тут поліклініку і лікарню, що раніше розміщувалася на вулиці Шопена (до 1956 року).
На початках лікарня мала чотири палати з 10-ма ліжками. Умови праці були на той час далекими від нормальних. Не було рентгенівського апарату і сухо-жарової печі для стерилізації шприців. Великі незручності відчувалися від відсутності каналізації. Опалення було пічним. Не кращими були й умови на кухні: звичайна плита, яка опалювалася вугіллям. На виклики лікарі їздили бричкою, в медичні працівники одночасно працювали у підсобному господарстві в селі Пастуше, де вирощували овочі, збирали урожай та заготовляли його для хворих. З роками лікарня та поліклініка отримали відповідну медичну апаратуру чеського та вітчизняного виробництва, під`єдналася до централізованого опалення. Кількість ліжок збільшилася до сорока. В даний час лікарня ліквідована, залишилася тільки поліклініка».
На жаль, ліквідована нині і поліклініка. А ось для добротного приміщення було б добре, якби знайшовся господар, котрий би тут облаштував пристойний готель, як колись пан Рудольф. У Чорткові їхній брак відчувається. Тим більше, що з кожним роком наше місто стає все більш привабливим і цікавим для туристів.
